Рішення № 88952649, 27.04.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/176/20

Провадження № 2/577/570/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 39071,12 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Веллфін" звернувся до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договором позики в сумі 39071,12 грн. Вимоги обґрунтовують тим, що 12.12.2016 р. між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №104953 (далі по тексту Договір) в електронній формі. Відповідно до умов якого (п.1.1 Договору), позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1201 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Позика надавалась строком на 30 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем. На виконання угоди, зокрема п.1.4. Договору, на картковий рахунок відповідача була перерахована зазначена сума позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Згідно п.1.5 Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 1,9% від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою;

- 1,9% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору;

- 1,9% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.3 цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Однак, станом на 10.01.2020 р. умови договору не виконувались і утворилась заборгованість на суму 39071,12 грн. з яких: 921,88 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 19074,62 грн. - заборгованість за відсотками; 19074,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що і змусило звернутись з позовом до суду.

Представник ТОВ "Веллфін" в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність та відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки заборгованість перед ТОВ "Веллфін" ним погашена.

Згідно ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 12.12.2016 р. позивач уклав з ОСОБА_1 договір позики №104953 в електронній формі (а.с.15-23). Останній умови правочину не виконує, внаслідок чого його борг складає 39071,12 грн. (а.с.24).

У ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» (тут і далі у редакції, що була чинна на день виникнення правовідносин, далі по тексту Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За приписами ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 1.3.-1.4. Договору передбачено, що строк договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем.

Відповідно до пунктів 1.5., 1.6. Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином:

- 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою;

- 1,9 % від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п.1.3 цього договору;

- 1,9 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.3 цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

У разі повернення суми позики та сплаті процентів за користування позикою протягом 3 дн. після закінчення строку визначеного п. 1.2 цього договору позики, нарахування додаткових процентів у відповідності до п. 1.5.2 договору не проводиться, в іншому випадку, проценти нараховуються відповідно до умов п. 1.5.2. цього договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором.

У розділі 8 договору позики «Реквізити та підписи сторін» зазначено, що цей договір підписано за допомогою електронного підпису.

Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків (а.с. 15-23).

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі перерахувавши суму позики на рахунок вказаний відповідачем.

Згідно довідки заборгованість за договором станом на 10.01.2020 р. становить 39071,12 грн. з яких: 921,88 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 19074,62 грн. - заборгованість за відсотками; 19074,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Загальна кількість днів простроченої позики становить 1094 календарних днів (а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положенням ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором закріплений у ч.1 ст.1049 ЦК.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК закріплено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З платіжної картки ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним договором були перераховано кошти через фінансову компанію "Вей Фор Пей" на користь ТОВ «Веллфін», а саме 07.01.2017 р. - 447,52 грн., 11.01.2017 р. - 817,28 грн., 16.01.2017 р. - 300 грн., 921,88 грн., а всього на суму 2486,68 грн. (а.с. 90-98).

Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми позики в розмірі 921,88 грн. та нарахованих процентів за період кредитування (30 днів) - 691,75 грн. не підлягають задоволенню, оскільки сплачені відповідачем на користь позивача.

В решті позовних вимог слід також відмовити з огляду на наступне.

Статтею 536 ЦК встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року у цивільній справі № 444/9510/12.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу на таке.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За положеннями ч. 5 ст. 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

На переконання суду умови договору позики про сплату суттєво підвищених процентів після закінчення строку його дії суперечить принципу добросовісності.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Веллфін» в частині стягнення процентів за межами строку кредитування є безпідставними, а тому також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 526, 527, 536, 625, 631, 1046-1050 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживача», ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству обмеженою відповідальністю "Веллфін" в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського Апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", юридична адреса м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н: НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Повне рішення буде складено 27 квітня 2020 року.

Суддя Гетьман В. В.