Рішення № 88952543, 21.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Справа № 160/2570/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.03.2020 надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" (далі – Товариство), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" до повного усунення порушень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ході проведення уповноваженими особами позивача позапланової перевірки Товариства виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об`єкту до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач наданим правом не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Ухвалу суду про відкриття провадження надіслано на адресу Товариства, проте конверт повернувся на адресу суду з наявною відміткою про його одержання 24.03.2020 року.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 06.02.2020 р. по 07.02.2020 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уповноваженими особами позивача проведено позапланову перевірку Товариства за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 2.

Актом позапланової перевірки Товариства щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 07.02.2020 № 196 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 540З-VІ (дат — КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі -ДБН В. 1.1 -7:2016), Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №260 від 28.09.2018 (далі - ДБН В.2.2-9:2018), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУБ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 1625, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі -ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення). Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію). Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за №. 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика Ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки».

Позивач зазначає, що подальша експлуатація вищевказаного об`єкту, що експлуатується відповідачем із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, а відтак, до Комунального закладу повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.

При вирішенні спору суд виходить із того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування включає в себе: зупинення виробництва суб`єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об`єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 статті 7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Встановлення не усунення відповідачем зазначених вище порушень обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вже встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку Товариства, за результатами якої складено акт щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 07.02.2020 № 196.

Так, вказаним актом встановлено ряд порушень, допущених відповідачем у сфері пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту, зокрема:

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;

- для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Територія об`єкта, а також приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- не виконано вогнезахисну обробку косуор сходової клітини;

- приміщення об`єкту не забезпечено внутрішнім протипожежним водопроводом;

- не забезпечено ширину та висоту евакуаційних виходів у просвіті евакуаційних виходів зі «службової кімнати» та «кімнати матері та дитини»;

- ширина проходу на другому поверсі становить менше 1м.;

- шляхи евакуації не забезпеченні евакуаційним освітленням;

- не виконано заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- приміщення серверної не обладнано автоматичною системою пожежогасіння;

- на об`єкті не проводиться огляд вогнегасників, не рідше одного разу на місяць з занесенням результатів в журна обліку вогнегасників;

- не визначені обсяги забезпечення працівників, які знаходяться в зоні можливого хімічного забруднення, засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання, які визначаються центральними органами виконавчої і влади, іншими державними органами за | погодженням з ДСНС;

- використання суб`єктом господарювання об`єкту нерухомості, без подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При зменшенні висоти у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При зменшенні розмірів шляхів евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При влаштуванні перепадів висот та виступів на шляхах евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При складанні обладнання та матеріалів під сходовим маршем сходової клітини на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та більшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється і визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників \ технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки забороняється оренда приміщень без погодження з органами ДСНС України у Дніпропетровській області.

На переконання суду, сукупність виявлених в ході позапланової перевірки порушень створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей, які працюють та постійно знаходяться на таких об`єктах.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в Акті перевірки. Більш того, у вказаному акті міститься відомості щодо попередньої перевірки Товариства, за результатами якої складався припис, вимоги якого виконані не були.

Слід зазначити, що заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) у такому об`єкті, для забезпечення їх життю і здоров`ю та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Таким чином, у разі не застосування заходів реагування у вигляді повного вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" до повного усунення порушень, при виникненні екстреної ситуації створиться реальна загроза для життя та здоров`я людей, які будуть знаходитись на такому (таких) об`єкті (ах), у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід відмітити, що відповідач у разі усунення порушень зазначених в Акті перевірки, має право звернутися до суду із позовом про скасування заходів реагування

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області – задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Янтарний" зупинити експлуатацію об`єкта за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, 2 до повного усунення порушень, зазначених в акті від 07.02.2020 № 196.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна