Рішення № 88950839, 15.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2090/20

Справа №760/33372/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача завдану ним майнову шкоду в розмірі 29 728, 37 гр.

Посилається в позові на те, що 23 січня 2019 року між ПАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АМ/8965802, за яким були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих у наслідок експлуатації транспортного засобу «Land Rover Range Rower», д.н.з. НОМЕР_1 .

15 квітня 2019 року у м. Києві по вул. Ніжинській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який, керуючи застрахованим Т3, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до наїзду на огорожу та автомобіль «Lexus LS 460» д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований за огорожею, який від удару по інерції здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_3 .

У результаті ДТП транспортні засоби механічного пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення відповідачем п.п. 2.10-є, 2.3 б), 12.1 ПДР. У зв`язку із цим останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП.

16 квітня 2019 року було від потерпілого надійшло повідомлення № 23484 про настання страхового випадку, а також заява на виплату страхового відшкодування.

На підставі Звіту № 7390 від 10 травня 2019 року, заяви про виплату страхового відшкодування був складений страховий акт № 23484/19, відповідно до якого сума страхового відшкодування за Договором страхування склала 29 728, 37 гр.

На підставі цих документів вказана сума платіжним дорученням № 4398 від 22 липня 2019 року була перерахована страховою компанією на рахунок потерпілого.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано претензію № 527 від 1 жовтня 2019 року про відшкодування шкоди, яка була залишена без задоволення.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 6 грудня 2019 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви 9 січня 2020 року.

/ а. с. 43 /

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 15 квітня 2019 року на вул. Ніжинській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: автомобіля «Land Rover Range Rower», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, автомобіля «Lexus LS 460» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_3 .

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року відповідач визнаний винним у вчиненні адмінінстративних правопорушень, передбачених ст.ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом постанови відповідач, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки « Land Rover Range Rover», під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, що призвело до наїзду на огорожу та автомобіль «Lexus LS 460» д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований за огорожею, який від удару по інерції здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_3 .

23 січня 2019 року між ПАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АМ/8965802, за яким були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих у наслідок експлуатації транспортного засобу «Land Rover Range Rower», д.н.з. НОМЕР_1 .

/ а.с. 7 - 11 /

На підставі висновку експертизи № 7390 від 10 травня 2019 року та заяви потерпілого був складений страховий акт № 23484/19, відповідно до якого сума страхового відшкодування за Договором страхування склала 29 728, 37 гр.

Платіжним дорученням № 4398 від 22 липня 2019 року позивачем була виплачена потерплій особі в ДТП завдана пошкодженням транспортного засобу матеріальна шкода в розмірі 29 728, 37 гр.

/ а.с. 19 - 28; 30 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до пунктів 38.1.а, 38.1.ґ ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

-якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, про настання страхового випадку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В пунктах 5 та 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої, джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач, не подавши до суду відзиву, будь-яких доказів, які б відповідали вказаним принципам доказування, та спростували доводи позивача, суду не надав.

В свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПУ України, доказами.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921, 00 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, ст. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»/03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, ЄДРПОУ 22868348 / 29 728, 37 гр. заборгованості та 1 921, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішння або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л .А. Шереметьєва