Рішення № 88950643, 08.11.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11688/17

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Горбані О.В., Мариненко Я.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Вансовської Л.В.,

представників відповідача - Шабаги Д.А. та Митяй Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, в розмірі 9619,65 грн., а також моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 31 жовтня 2016 року приблизно о 19 год. 00 хв. позивачка перебувала у салоні свого припараркованого автомобіля «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв без руху по вул. Кирилівській у м. Києві, напроти будинку № 115 /13. У цей час водій, який керував пасажирським тролейбусом, маршруту № 33 у місті Києві, ОСОБА_2 здійснив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб позивача «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначає, що ОСОБА_2 у присутності поліції власноруч написав розписку, якою зобов`язався у 7-денний термін відремонтувати пошкоджене майно. Разом з тим, на відновлення автомобіля «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно рахунку фактури № G 9600002119 від 01.08.2017 р. визначено суму в розмірі 9619,65 грн.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 24.10.2017 р. матеріали вищевказаного позову передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 27.10.2017 р.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проведений в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача поданий відзив на позов, в якому сторона відповідача просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено факту винуватості водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП 31.10.2016 р., оскільки відсутня відповідне судове рішення. З доданих позивачем документів взагалі неможливо встановити особу, винну у ДТП. Навданий позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди в розмірі 9 619,65 грн. рахунок-фактура від 01.08.2017 р. не є належним та допустим доказом. Розписку, надану 31.10.2016 р. ОСОБА_2 , в якій останні зобов`язався відшкодувати позивачу шкоду, не можна вважати підставою для відкшодування шкоди саме відповідачем. Моральну шкоду вважає не доведеною позивачем.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки позов підтримали з підстав зазначених в заяві , просили задовольнити позов та надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Позивач додала, що поліцію вона для оформлення ДТП викликала, але ніяких документів в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 написав їй розписку, патрульні не складали.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просили відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Третя особа в с удове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2016 року приблизно о 19 год. 00 хв. 19 год. 00 хв. позивачка перебувала у салоні свого припараркованого автомобіля «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв без руху по вул. Кирилівській у м. Києві, напроти будинку № 115/13.

Даний факт визнається обома сторонами.

Позивач є власником автомобіля Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач стверджує, що в цей час водій ОСОБА_2 , який керував пасажирським тролейбусом, маршруту № 33 у місті Києві, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб позивача «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, на відновлення свого автомобіля згідно рахунку-фактури № G 9600002119 визначена сума завданої їй шкоди складає 9 619,56 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначає, що третя особа ОСОБА_2 під час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем КП «Київпастранс» та виконував свої трудові обов`язки.

З таких обставин, позивачкою пред`явлено позовні вимог до відповідача КП «Київпастранс».

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.82 ч.6 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підтвердження самого факту ДТП, що мала місце 31.10.2016 р. між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачем не надано жодного документа, складеного працівниками поліції відовідно до норм чинного законодавства.

Постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративною відповідальності за ст.124 КУпАП України відсутня.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки вони є недопустими доказами для встановлення таких фактів.

Надана позивачем розписка, складена 31.10.2016 р. від імені ОСОБА_2 , згідно якої останній зобов`язується відремонтувати праве дзеркало машини позивача, не може бути прийнята як доказ, оскільки є недопустим для встановлення вини водія у ДТП.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені ним у позовній заяві обставини в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки суд дійшов висновку про відстуність правових підстав для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди, а вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними, то і в їх задоволенні слід відмовити.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги є безпідставними та недоведеними в судовому засіданні.

На підставі ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню і сплачений позивачем при подачі позову судовий збір, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст.ст.22, 23, 166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Комунального підприємства «Київпастранс» (місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Набережне шосе, буд.2; код ЄДРПОУ 31725604), третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інст анції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова