Ухвала суду № 88949234, 27.04.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/3747/20

Провадження №1-кс/712/1904/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12020250270000385 від 22.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася старший слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту.

Клопотання мотивує тим, що в провадженні СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020250270000385 від 22.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

До чергової частини Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області 21.04.2020 надійшло повідомлення співробітника, про те, що 21.04.2020 невідомі особи здійснюють незаконну порубку дерев лісу на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин-Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н, Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби.

На місце події виїхала в повному складі СОГ Черкаського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області спільно з працівниками Державної екологічної інспекції. Під час здійснення перевірки даного факту встановлено, що порубку дерев лісу здійснюють працівники компанії ПП «Зелена Діброва». На підставі лісорубного квитка від 04.04.2020 року та договору №1\07 від 04.04.2020, який укладений між Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та ПП «Компанія «Зелена Діброва».

Будучи допитаним як свідок ОСОБА_7 показав, що він перебуває на посаді головного спеціаліста Державної екологічної інспекції. Вивчені ОСОБА_7 надані сторонами, а саме Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та ПП «Компанія «Зелена Діброва» документи складені з порушеннями законодавства, а тому підлягають скасуванню. Виходячи з цього порубка дерев лісу є незаконна.

Так, 21.04.2020 під час огляду місця на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин-Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н, Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби виявлено свіжоспилені дерева. Біля дерев виявлено та вилучено бензопилу жовтого кольору, назва відсутня та бензопилу червоного кольору з написом АL-КО.

Аналізуючи вищевикладене, встановлено що 21.04.2020 під час огляду місця на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин-Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н, Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби виявлені та вилучені бензопили жовтого кольору, назва відсутня та червоного кольору з написом АL-КО, які в подальшому, визнані по провадженню речовим доказом. А тому, з метою збереження речових доказів слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вказані речі.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор, зокрема, пояснила, що досудовим розслідуванням виявлено факт незаконної порубки деревини ПП «Компанія «Зелена Діброва», а саме: проведення санітарної вирубки лісу під час періоду «Тихий», який проводиться з 01.04.2020 по 16.06.2020 щорічно згідно з ст. 39 Закону України «Про тваринний світ».

Власники майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Суду пояснили, що вони виконували роботу на підставі цивільно-правового договору, укладеного з директором ПП «Компанія «Зелена Діброва». Речі, на які слідчий просить накласти арешт, є їх особистою власністю та жодного відношення до кримінального провадження № 12020250270000385 від 22.04.2020 не мають.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає наступне.

Слідчим суддею встановлено, що 22.04.2020 до ЄРДР внесено відомості, відповідно до яких 21.04.2020 о 11 годині 53 хвилини до Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від співробітника про те, що на автодорозі сполучення Канів-Чигирин-Кременчуг, що в адміністративних межах с. Лозівок, Черкаського району, Черкаської області невідомі особи займаються незаконною порубкою дерев в лісосмузі (ЖЕО №2620 від 21.04.2020).

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до змісту положеньст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна..

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження. При цьому, метою арешту майна є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З договору послуг на видалення аварійних, пристарілих, фаутних насаджень на Будище-Свидівській захисній дамбі (ділянка № 1) на відрізку ПК 0+00-ПК 17+5 (ліворуч) та на відрізку ПК00+00-ПК17+44 (праворуч) за межами с. Будище Черкаського району, Черкаської області в адмінмежах Будищенської сільської ради № 1/07 від 04.04.2020 вбачається, що Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ в особі начальника управління ОСОБА_8 , (замовник) та ПП «Компанія «Зелена Діброва» в особі директора ОСОБА_9 (виконавець), уклали договір, на підставі якого замовник доручає, а виконавець здійснює санітарне видалення аварійних насаджень на Будище-Свидівській захисній дамбі (ділянка № 1) на відрізку ПК 0+00-ПК 17+5 (ліворуч) та на відрізку ПК00+00-ПК17+44 (праворуч) за межами с. Будище Черкаського району, Черкаської області в адмінмежах Будищенської сільської ради, заходи не пов`язані з веденням лісового господарства України. Підстава: лісорубний квиток Серія ЧЕ ЛРК № 003976, лісорубний квиток № НОМЕР_1 від 02.03.2020 на знесення зелених насаджень, виданий на основі рішення засідання комісії з питань ТЕБ та НС Черкаської РДА від 17.12.2019 № 3016/01-28 спеціального лісопатологічного і санітарного обстеження на придамбовій території Будищенської Свидівської захисної дамби (ділянка 1) ПК00+00-ПК17+44 (праворуч) та акту спеціаліста лісопатологічного і санітарного обстеження на придамбовій території Будище-Свидівської захисної дамби (ділянка 1) ПК00+00-ПК17+52 (ліворуч). Об`єм робіт визначаються актом матеріально-грошової оцінки лісосіки «Київлісозахист».

Під час огляду місця 21.04.2020 на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин-Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н, Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби виявлено свіжоспилені дерева. Біля дерев виявлено та вилучено бензопилу жовтого кольору, назва відсутня та бензопилу червоного кольору з написом АL-КО.

Постановою старшого слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 22.04.2020 визнано речовим доказом бензопилу жовтого кольору, назва відсутня та бензопилу червоного кольору з написом АL-КО.

Відповідно до положень ч.1ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчого, будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на майно, які б відповідали меті та завданням арешту та свідчили про наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1ст. 170 КПК України, воно не містить.

Навпаки, як видно зі змісту клопотання та підтверджено наданими доказами, бензопила АL-КО BKS 45401 належить ОСОБА_6 , який виконував випилювання дерев на підставі цивільно-правового договору № 5 від 06.04.2020, укладеного з директором ПП «Компанія «Зелена Діброва».

Він же, допитаний в якості свідка 22.04.2020 пояснив, що дійсно працює на ПП «Компанія «Зелена Діброва» на вирубці лісу в територіальних межах с. Будище Черкаського району, Черкаської області з 15.04.2020 згідно з трудового договору. За вказівкою директора ОСОБА_9 вони проводили санітарну вирізку лісу.

Аналогічну ситуацію 22.04.2020 повідомив свідок ОСОБА_5 , він же, найманий працівник ПП «Компанія «Зелена Діброва» на підставі цивільно-правового договору № 4 від 06.04.2020, а саме: що він разом з іншими працівниками проводили санітарну вирізку лісу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що бензопила жовтого кольору, яка була тимчасово вилучена слідчим, належить ОСОБА_5 .

Відтак, відносини між сторонами носять цивільно-правовий характер, а накладання арешту на майно, яке належить найманим працівниками, в рамках кримінального провадження, на думку суду, не є справедливою рівновагою між суспільним інтересом та необхідним втручанням в діяльність особи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Так, згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен врахувати, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказані дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки згідно з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом із цим, стороною обвинувачення не обґрунтовано, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна та його діяльність, а також можливість виконання завдання в кримінальному провадженні, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням та можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту по вищевказаному кримінальному провадженню задоволенню не підлягає, оскільки внесено без передбачених діючим законодавством обґрунтувань.

Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 170-173, 369-372, 376 КПК України, суддя слідчий

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 27квітня 2020року об11год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1