Ухвала суду № 88949193, 27.04.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6773/20

провадження № 1-кс/753/1601/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. з секретарем судового засідання Кедик А.В., за участі прокурора Онацкого А.Ю., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького Управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві Баркової А.О., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Беженаром М.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Запоріжжя, циганки, громадянки України, без освіти, не працюючої, не заміжньої, має на утриманні малолітніх дітей; ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:

- 04 листопада 2016 року вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 15 лютого 2018 року вироком Ленинського районного суду міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,

а також притягуваною до кримінальної відповідальності:

- 28 квітня 2017 року Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 Запорізької області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 31 серпня 2017 року Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 Запорізької області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

- 15 листопада 2017 року Олександрівським відділенням Дніпровського району ГУНП в Запорізькій області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 23 листопада 2017 року Дніпровським відділом поліції ГУНП в Запорозькій області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 27 червня 2019 року Оболонським районним судом міста Києва винесена постанова про затримання особи з метою приводу за ч. 2 ст. 185 КК України,

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100020000589 від 29 січня 2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2020 року до слідчого судді надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального проваджження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100020000589 від 29 січня 2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНаціональної поліції в місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020000589 від 29 січня 2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 12 січня 1986 року, будучи раніше судимою та притягуваною до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, на шлях виправлення не стала та вчинила новий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , увійшовши в злочинну змову разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши вчинення корисливих злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ й з метою особистого збагачення вирішили повторно, вчинити таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , 28 січня 2020 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Епіцентр», що розташований за адресою: місто Київ, проспект Григоренка, 40, де здійснює свою господарську діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», код ЄДРПОУ 32490244, маючи на меті злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 того ж дня, приблизно о 20 годині 25 хвилин, знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом вільного доступу взяли з полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр К», а саме: арт. 80868322 штани футб. дит. р. М. чорн АО0747 - 010, вартістю 744 гривень 00 копійок (без ПДВ);арт. 80868312 джемпер футб. дит. р. XL, чорн., АО0742 - 010, вартістю 819 гривень 00 копійок (без ПДВ), після чого, з метою подальшого таємного викрадення, зняли кліпсу з товару, та згідно розподілених ролей ОСОБА_1 сховала даний товар собі під одяг.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшли повз касову зону, де не розрахувавшись за вказаний товар, направились до виходу з приміщення ТОВ «Епіцентр К », тим самим виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були викриті та зупинені працівниками охорони вказаного магазину разом з наявним майном при ОСОБА_1 , яке вони намагалась викрасти.

Отже, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , умисно, з корисливих спонукань, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, що належить ТОВ «Епіцентр К », чим могла спричинити товариству матеріального збитку на загальну суму 1 563 гривні 00 копійки (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що своїми діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України, із правом на внесення застави.

Підозрювана просила застосувати більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний із триманням під вартою, такий, як цілодобовий домашній арешт, водночас визнала вину у вчиненні злочину, у якому підозрюється, щиро розкаявшись.

Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ( ст. 186 КПК України).

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з"ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши надані строною обвинувачення докази підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року «Мюррей проти Об`єднаного Королівства » від 28 жовтня 1994 року , вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Запоріжжя, циганка, громадянка України, без освіти, не працююча, не заміжня, маюча на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , раніше неодноразово засуджена, а також притягуваною до кримінальної відповідальності.

В межах кримінального провадження № 12020100020000589 22.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом допиту представника потерпілого;

- протоколами допитів свідків;

- протоколом огляду відеозапису;

-та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, що згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

При цьому слідчий суддя враховує те, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті, є підставою для застосування до неї запобіжного заходу.

В порядку ст. 177 КПК України прокурором доведені та слідчим суддею встановлені ризики, що підозрювана ОСОБА_1 може ухилитись від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, є можливість призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років,окрім того стосовно ОСОБА_1 27 червня 2019 року Оболонським районним судом міста Києва винесена постанова про затримання з метою приводу по обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки остання не з`являється до Оболонського районного суду м. Києва, у зв`язку з бажанням уникнути покарання, у разі визнання судом її виною у вчиненні інкримінованого злочину, також ОСОБА_1 немає постійного місця проживання у м. Києві, у зв`язку з цим не має міцних соціальних зв`язків, що спонукатиме її до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також

-

-вчинити новий умисний, корисливий злочин, оскільки стосовно ОСОБА_1 неоднаразово судима, офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, обрала вчиння таємного викрадення чужого майна (крадіжка), як джерело доходу, що спонукатиме її до продовження злочинної діяльності.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджена за користиві злочини й розумніння наслідків покарання може вплинути на зміну її процесуальної поведінки.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Інший ризик, на який посилається сторона обвинувачення, а саме - незаконний впливав на потерпілого та свідків, не доведені й будуються стороною обвинувачення лише на припущенні, які слідчим суддею не можуть прийматися до уваги.

Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, існує достатня ймовірність ризиків, визначених ст. 177 КПК України для прийняття слідчим суддею рішення про обрання відносно підозрюваної найбільш суворого запобіжного заходу, який зможе запобігти вказаним ризикам у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосуватися до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорій злочинів середньої тяжкості, за який передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваної перешкоджати здійсненню кримінального провадження, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості прийняття процесуальних рішень в найкоротші строки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що злочин вчинено відкрито, повторно, за попередньою змовою групою осіб, слід визначити максимальний розмір застави встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 даного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що існують ризики визначені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення злочину середньої тяжкості ОСОБА_1 , який карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, високий ступінь ризику переховуванню останньої від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки остання не з`являється до Оболонського районного суду міста Києва у зв`язку з бажанням уникнути покарання, у разі визнання судом її виною у вчиненні інкримінованого злочину, відсутність постійного місця проживання, відсутність місця роботи, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, дають підстави для обрання запобідного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5 ст. 182 КК України).

З урахуванням ч.1, п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, особи підозрюваної, її ролі у вчиненні злочину, її майнового стану та процесуальної поведінки, визначити розмір застави у 5 (п"яти) розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 510 грн. 00 коп., яка буде достатньою для виконання покладених на неї обов`язків.

Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов`язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.

Відповідно, покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького Управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві Баркової А.О., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Беженаром М.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Запоріжжя, циганки, громадянки України, без освіти, не працюючої, не заміжньої, має на утриманні малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 04 листопада 2016 року вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 15 лютого 2018 року вироком Ленинського районного суду міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,

а також притягуваною до кримінальної відповідальності:

- 28 квітня 2017 року Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 Запорізької області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 31 серпня 2017 року Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 Запорізької області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

- 15 листопада 2017 року Олександрівським відділенням Дніпровського району ГУНП в Запорізькій області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 23 листопада 2017 року Дніпровським відділом поліції ГУНП в Запорозькій області направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 27 червня 2019 року Оболонським районним судом міста Києва винесена постанова про затримання особи з метою приводу за ч. 2 ст. 185 КК України,

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100020000589 від 29 січня 2020 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,- задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави (правом внесення застави) в сумі 10 510 (десять тисяч п"ятсот десять) грн. 00 (нуль) коп.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власносності.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також виконувати наступні обов`язки терміном 60 (шістдесят) днів:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного взаття під варту в залі суду, тобто з 15 години 10 хвилин 27 квітня 2020 року по 15 год. 10 хв. 26 червня 2020 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: