Рішення № 88949040, 18.02.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3167/18

№ провадження 2/646/175/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Славгородській К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким з урахуванням уточнень просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на свою користь 16800 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 10000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також покласти на відповідачем понесені судові витрати - судовий збір в сумі 1409,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08 жовтня 2017 року о 16 годин 20 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Hunday Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 98 по вул. Плеханівській в м. Харкові , скоїв зіткнення з належним позивачем автомобілем марки Seat Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.017 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач зазначив, що діями відповідача йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 16800 грн, з приводу чого він звертався до ПрАТ «Страхова компанія «Здорово», де застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 . Позивачем у встановлений законом строк були надані всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, проте станом на час розгляду справи страхове відшкодування не отримано.

Також, позивачу крім матеріальної було завдано моральну шкоду, яка полягає душевних стражданнях з приводу пошкодження автомобіля та неможливості ним користуватися. Позивач змушений самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через це не міг вночі спокійно спати, погіршився його емоційний стан, він знаходився у пригніченому, стресовому стані. Крім того, позивач має двох малолітніх дітей, під час хвороби дитини дружина разом з дітьми змушена була пересуватися громадським транспортом, користуватися послугами таксі, оскільки була холодна пора року. Позивач також зазначив, що він був позбавлений можливості здійснити раніше заплановані поїздки, був змушений витрачати кошти сімейного бюджету на ремонт автомобілю. Моральну шкоду позивач оцінив в суму у розмірі 10000 грн.

04 січня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву в останній редакції, яким він заперечував проти позовних вимог та зазначає, що позивачем не надано висновку експерта товарознавця, що є належним доказом реального обсягу завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди. Також, відповідач зазначив, що позивачем не надано жодного доказу завдання моральної шкоди, а також розрахунку її розміру.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 травня 2018 року провадження по справі відкрито, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2019 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача надав суду заяву, якою підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Щербіна Л.О. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог - заперечує.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Здорово`у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповіді на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2017 року встановлено, що 06 жовтня 2017 року о 16 год. 20 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Hunday Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 98 по вул. Плеханівській в м. Харкові , при перестроюванні, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого, скоїв зіткнення з автомобілем марки Seat Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. Автомобілі отримали механічні пошкодження, в результаті чого, завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 гривен.

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач є власником автомобіля Seat Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

При таких обставинах, судом встановлено, що з вини ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду.

Як вбачається з полісу № АМ/1142165 від 28 липня 2017 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово».

Відповідно до частин першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Положеннями статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 34.2, 34.3 статті 34 вказаного Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно п. 3.1 ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

10 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» із заявою-повідомленням про пошкодження транспортного засобу внаслідок страхового випадку.

13 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження виконання відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» вимог п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дає позивачу право для самостійного обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Як вбачається з акту огляду колісного транспортного засобу акту огляду колісного транспортного засобу, виготовленого АК «Укравтоекспертиза», дефектного акту № 07/10/2017 від 7.10.2017, розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 07.10.2017, виготовлених ФОП ОСОБА_3 , розмір заподіяної позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди складає 16800 грн.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок вартості відновлювального ремонту, оскільки він ґрунтується на технічному огляді автомобіля, проведенні необхідних розрахунків, виконані роботи узгоджуються з виявленими технічними пошкодженнями автомобіля, зафіксованими безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди в дефектному акті № 07/10/2017 від 07 жовтня 2017 року

Позивачем на адресу відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» 13 жовтня 2017 року було направлено заяву на виплату страхового відшкодування, де зазначено реквізити ФОП ОСОБА_3 .

Суду не надано відомостей виплату ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» позивачу страхового відшкодування.

Як вбачається з договору про технічну обслуговування та ремонт автомобіля від 15.11.2017, акту приймання-передачі виконаних робіт за договором на технічне обслуговування та ремонт автомобіля від 15.11.2017, виготовлених ФОП ОСОБА_3 , позивачем на ремонт автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди було витрачено 16800 грн.

Після здійснення ремонтних робіт автомобіля, 06 квітня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 рекомендованим листом направлено грошову вимогу про відшкодування позивачу витрачених на ремонт автомобіля коштів у розмірі 16800 грн. Станом на час розгляду справи вказана сума не була передана позивачу по справі.

Згідно із статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При таких обставинах, виходячи з положень ст. 13 ЦПК України, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» у рахунок матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП суму у розмірі 16800 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Тому безспірним є право позивача на відшкодування йому моральної шкоди, яка заподіяна винними діями водія разом з заподіянням матеріальної шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказується, зокрема, на порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи роз`яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв`язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

На підтвердження своїх доводів щодо заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суду надані наступні докази: свідоцтва про народження малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких вбачається, що позивач є батьком дітей. Також, в обґрунтування необхідності у використанні особистого транспорту, позивачем надано витяг з медичної карти стаціонарного хворого № 3517 , з якого вбачається, що протягом часу з 6 вересня 2017 року по 3 жовтня 2017 року малолітня ОСОБА_5 перебувала на лікуванні з приводу гострого обструктивного бронхіту, виписана з рекомендаціями нагляду дільничного педіатра. Крім того, згідно витягу з історії хвороби № 1723, малолітня ОСОБА_5 перебувала на лікуванні протягом часу з 27.02.2018 по 12.03.2018 з діагнозом правостороння очагова пневмонія.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч.1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначає у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. В решті заявлених вимог відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу.

Суду надані докази понесення витрат по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачу сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги були заявлені на загальну суму у розмірі 26800 грн, з яких задоволена сума - 21800 грн, складає 81,34 % від загального розміру позовних вимог. Таким чином сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1144,13 грн.

З приводу заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача витрати пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг,акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги,оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, звертаючись до суду позивачем не надано будь-яких документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення вказаних витрат через їх недоведеність.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 572,07 грн, з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово», код ЄДРПОУ 33637321, місце знаходження: м. Київ, вулиця Казимира Малевича, 86-Н.

Суддя: В.А. Єжов