Ухвала суду № 88948339, 27.04.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/3337/19

Провадження № 1-кп/644/283/20

27.04.2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Попової В.О., за участю: секретаря судового засідання - Дашкової К.С., прокурора - Латишева С.Ю., захисника - адвоката Кубай Ю.М., обвинуваченого - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12019220530000766 від 19.03.2019 року у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.1 ст.121 КК України. Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурором заявлено про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Крім того, знаходячись на волі існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду та перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином.

Сторона захисту адвокат Кубай Ю.М. зазначив, що прокурором не обґрунтовано доцільність тримання обвинуваченого під вартою, фактичних даних щодо існування на цей час вказаних прокурором ризиків не наведено, тому відсутні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає за доцільне обрати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується за ч.1 ст. 121 КК України.

За кримінальним провадженням № 12019220530000766 від 19.03.2019 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , строк дії якого продовжувався ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Харкова .

ОСОБА_1 інкримінується скоєння тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу захисником, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , можливе покарання за тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не працевлаштований, повідомляв про наявніть родичів в Росії, не має законних джерел для існування та міцних соціальних зав`язків, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які в тому числі були підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від суду, а також можливість скоїти інші кримінальні правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою . До того ж покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду.

Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_1 його тяжкості та суспільної небезпечності, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Таким чином, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості інкримінованого діяння, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування такого. Оскільки ОСОБА_1 інкримінується злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, з урахуванням наведеного положення, суд не зобов`язаний застосовувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176- 178, 180, 183, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 червня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Копію ухвали направити до Державна установа «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.

Суддя: Попова В.О.