Рішення № 88948187, 27.04.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/715/20

Провадження № 2/629/535/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про стягнення коштів на утримання майна, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів сплачені нею грошові кошти за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 11114,02 гривень. Зазначає, що 19.08.2016 року та 31.08.2016 року вона на прилюдних електронних торгах придбала двокімнатну квартиру загальною площею 47,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На підставі протоколів проведення електронних торгів №№ 192171,19272 від 19.08.2016р. та № 194353 від 31.08.2016р. Лозівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було видано Акт про проведені електронні торги від 13.09.2016 року. На підставі вищезазначеного Акту приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О. 15.09.2016 року їй було видано свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, зареєстровано в реєстрі за № 807, згідно з яким вона набула право власності на зазначену квартиру. В квартирі залишились зареєстрованими та проживати відповідачі, які раніше були співвласниками цієї квартири. Рішенням Лозівського міськрайонного суд Харківської області від 06.03.2018 року їх було визнано такими, що втратили право користування та прийнято рішення про примусове виселення відповідачів. В ході проведення виконавчих дій, відповідачів було виселено з квартири 08.02.2019р. Отже, починаючи з 15.09.2016 року до 08.02.2019 року вона не мала можливості користуватись своєю власністю. Разом з тим, за цей період відповідачі споживали комунальні послуги, але не брали жодної участі в утримання зазначеного житлового приміщення, не сплачуючи за них. Сума заборгованості за цей період склала 11114.02 грн. Дану суму заборгованості вона, як власник майна, сплатила у повному обсязі. Весь час вона намагалась повернути свої гроші, але знайти відповідачів (їх нове місце проживання, перебування та/або реєстрації) їй не вдалося.

Позивач у судове засідання не з`явилась, її представник ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти винесення заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та винесення рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О. 15.09.2016 року, виданого на підставі Акту про проведені електронні торги, затвердженого Лозівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.09.2016 року, позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належала відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.03.2018 року відповідачів було визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та прийнято рішення про їх виселення.

В ході проведення виконавчих дій, відповідно до Акту державного виконавця від 08.02.2019 року, відповідачів було виселено з зазначеної квартири.

За період з 15.09.2016 року, коли позивач стала власником квартири, до моменту виселення відповідачів - 08.02.2019 року, відповідачі мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , де споживали комунальні послуги, але не брали жодної участі в утриманні зазначеного житлового приміщення, в зв`язку з чим виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач, як власник майна, сплатила суму заборгованості за період з 15.09.2016 року по 01.02.2019 року у повному обсязі, а саме 08.03.2019 року за опалення в сумі 7030 грн., за вивезення ТПВ в сумі 480 грн., 30.03.2019 року за опалення в сумі 3684,82 грн., що підтверджується наданими квитанціями.

Згоди щодо відшкодування витрат на утримання квартири між сторонами не досягнуто.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 4 від 24.01.2006 року, встановлено, що власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відсутність самого договору між сторонами не звільняє мешканців квартири від обов`язку оплати комунальних послуг, оскільки, в силу вимог ст. 162 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Cуд зазначає, що відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.12,13 ЦПК України, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Доказів на спростування доводів позивача відповідачами не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів суму сплаченого судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , грошові кошти за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 11114 грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі по 280,27 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Лозова, м-н 1, буд. 17, код ЄДРПОУ 37556917.

Суддя О.Г. Попов