Ухвала суду № 88947467, 27.04.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6646/20

н/п 2/766/7608/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Броварського районного НОКО Колейчик Володимир Вікторович (місцезнаходження: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, оф. 6), приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4А, оф. 71-А) про захист прав споживачів,-

встановив:

24.04.2020 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача, у якій просив витребувати документи у приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Копейчик Володимира Вікторовича на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис №4978 виданий 30.03.2020 року; визнати виконавчий напис №4978 виданий 30.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Копейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості в сумі 14755,80 грн. таким, що не підлягає виконанню .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог – це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Так, заявлені вимоги про витребування доказів в прохальній частині позову в силу ст. 84 ЦПК України не відноситься до позовних вимог та повинні бути оформленні у відповідності до частини другої статті 84 ЦПК України.

Крім того, позивачем не дотримано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаним вимогам позивачем такого документа разом із позовною заявою суду не надано, а відтак судовий збір не сплачено.

Разом з тим, пред`являючи позов про захист прав споживачів, позивач зазначає, що Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини, які виникають із договорів споживчого кредитування, в тому числі в частині набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку із чим на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак з цією позицією позивача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

За пунктом 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Відповідно до статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Крім того, частиною 3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, встановивши, що позивачем не оплачено судовий збір і не зазначено підстав звільнення від його оплати, позивачу необхідно оплатити судовий збір.

Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.

З урахуванням того, що позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, судовий збір повинен становити 840,80 грн.

Також, позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України при подачі позовної заяви до суду.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Ці вимоги узгоджуються з ч.2 ст.83 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.95 ЦПК України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.95 ЦПК України).

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 року затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, п. 1.1 якого передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі-документ) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі-організацій).

Згідно п.5.27 вказаного Національного стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Долучені позивачем до позовної заяви документи не відповідають ознакам доказів, які встановлює ЦПК України, оскільки не завірені належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовну заяву з приведенням її у відповідність до вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Броварського районного НОКО Колейчик Володимир Вікторович (місцезнаходження: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, оф. 6), приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4А, оф. 71-А) про захист прав споживачів – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 185 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах