Рішення № 88946589, 27.04.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1061/19

Провадження № 2/591/208/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., з участю секретаря судового засідання Сітало Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/1061/19, провадження № 2/591/208/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення з спадкоємця позичальника заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду 19 лютого 2019 року з позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що відповідно до заяви б/н від 10 січня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 не були виконані належним чином прийняті на себе зобов`язання за договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник померла. На дату її смерті утворилася заборгованість в розмірі 13339,39 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 9514,92 грн., та заборгованості за відсотками - 3824,47 грн. Враховуючи, що спадкоємцем, який проживав разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , тому просить стягнути на свою користь борг по договору та судовий збір зі спадкоємця - ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився про місце, день та час розгляду справи сповіщений належним чином. Від нього надійшла письмова заява про слухання справи в його відсутність та підтримання позовних вимог.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить справу розглядати у його відсутність, проти позову заперечує.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 31 травня 2019 року о 11-00 год.

10.05.2019 року відповідно до протоколу повторного розподілу справу передано в провадження судді Грищенко О.В.

Ухвалою суду в від 13.05.2019 року прийнято до розгляду справу, призначено судове засідання на 31.05.2019 року о 11-00 год.

31.05.2019 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 02.09.2019 року у зв`язку з неявкою сторін.

02.09.2019 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 05.11.2019 року за клопотанням відповідача для надання доказів по справі.

05.11.2019 року ухвалою суду вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09-45 год. 30 січня 2020 року.

30.01.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено до судового розгляду на 12.02.2020 року о 15-00 год.

12.02.2020 року розгляд справи відкладено до 27.04.2020 року у зв`язку з перебуванням головуючого на лікарняному.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, відповідно до договору № б/н від 10 січня 2012 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 10-35).

Відповідно до вимог ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.37).

Як вбачається з представленого банком розрахунку заборгованості станом на день смерті позичальника заборгованість останньої становила 12692,16 грн. (а.с.8-17).

Таким чином, вимоги банку про стягнення заборгованості по відсоткам та пені у заявленому розмірі є необґрунтованими, оскільки частково нарахування процентів, пені відбулося вже після смерті позичальника, що відбулося поза межами існування кредитних правовідносин з померлою ОСОБА_2 які припинилися зі смертю позичальника.

З довідки про реєстрацію місця проживання особи Управління ЦНАП у м. Суми Сумської міської ради, вбачається, що на момент смерті позичальника з ним за однією адресою проживав син ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути суму боргу зі спадкоємця ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідач прийняв спадщину, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування, перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Однак, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після ОСОБА_2 . Той факт, що позичальник був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 не свідчить про те, що йому належала вказана квартира на праві власності.

Крім того, суду не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що відповідач як спадкоємець померлого, звертався до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини, а також про наявність або відсутність у померлого позичальника інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину.

В матеріалах спадкової справи № 313/14 від 01.11.2016 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 наявна інформація, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_3 , шляхом спільного проживання з померлою (а.с.121-125).

Позивач позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості зі спадкоємця не заявляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Таким чином, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а тому позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( код ЄДРПОУ 14360570, зареєстроване місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) відмовити за необґрунтованістю .

Позивачем рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено та підписано 27 квітня 2020 року.

Суддя О.В.Грищенко