Рішення № 88946442, 23.04.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5483/19

Провадження № 2/577/179/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі :

Головуючого судді Семенюк І.М.

за участю секретаря судового засідання Подейко Т.С.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до суду з позовом, у якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 33 760 грн. 08 коп. Вимоги обгрунтовують тим, що 20.11.2014 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №95867 в електронній формі. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Позика надавалась строком на 3 дні . Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем. На виконання угоди, зокрема п.1.4. Договору, на картковий рахунок відповідача була перерахована зазначена сума позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій. Згідно п.1.5 Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 0,87% від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою;

- 0,87% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.2 цього Договору;

- 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Товариством належним чином виконані умови договору, у той час як відповідач отриману позику в передбачені строки не повернув, внаслідок чого, станом на 21.11.2019 року, утворилася заборгованість загальною сумою 33 760,08 грн., яка складається із основного боргу - 800,00 грн., заборгованості по відсотках - 7 678,16 грн. та заборгованості за простроченими відсотками - 25 281,92 грн. Невиконання умов Договору та непогашення заборгованості стало підставою звернення до суду. Крім того, просять стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Представник позивача за довіреністю Коцар О.С. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що він кредит не брав, можливо, його документами скористалися сторонні особи, так як він втратив свій паспорт, його фото взято з соціальних мереж. Він особисто не підписував договору з ТОВ «Веллфін» і кошти не отримував. Жодного разу не був повідомлений про наявність заборгованості . Після отримання копії позовної заяви звернувся до Солом`янського РВ ГУМВС з заявою про вчинення відносно нього шахрайства.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» , електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 цього Закону передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За приписами ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено наступне.

20.11.2016 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №95867, відповідно до якого (п.1.1), позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач (позичальник) зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування зазначені у п.1.5. цього Договору (а.с.19-23).

Пунктами 1.2.-1.4. Договору передбачено, що строк договору становить 3 дні , але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем.

Відповідно до пунктів 1.5., 1.6. Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином:

- 0,87 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень 00 копійок за перший день користування позикою;

- 0,87 процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п.1.2 цього договору;

- 3,8 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2 цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

У разі повернення суми позики та сплаті процентів за користування позикою протягом трьох днів після закінчення строку визначеного п. 1.2 цього договору позики, нарахування процентів у розмірі 3,8 проценти від суми позики, що не була повернута своєчасно не проводиться, в іншому випадку, проценти нараховуються відповідно до умов п. 1.5 цього договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором.

У розділі 8 Договору позики «Реквізити та підписи сторін» зазначено, що цей договір підписано за допомогою електронного підпису.

Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків (а.с.22 зворот).

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі перерахувавши суму позики на рахунок, вказаний відповідачем.

Згідно довідки, заборгованість за Договором станом на 21.11.2019 року становить 33 760 грн. 08 коп., яка складається з: 800,00 грн. основного боргу, 7678 грн.16 коп. заборгованості за відсотками та 25 281 грн. 92 коп. заборгованості за простроченими відсотками. Загальна кількість днів простроченої позики становить 1093 календарні дні. (а.с. 24).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК).

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положенням ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором закріплений у ч.1 ст.1049 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ч.1 ст.1048 ЦК України закріплено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на викладене позов в частині стягнення суми позики в розмірі 800,00 гривень та нарахованих процентів за період кредитування (3 дні ) - 63,92 гривні є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню. Доводи відповідача про те, що він не оформлював кредит, не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано доказів на спростування вимог позивача .Проте, в решті вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року у цивільній справі № 444/9519/12.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу на таке.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо, всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

На переконання суду, умови Договору позики про сплату суттєво підвищених процентів після закінчення строку його дії суперечить принципу добросовісності.

За таких обставин вимоги ТОВ «Веллфін» в частині стягнення процентів за межами строку кредитування є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до суми задоволених вимог.

Виходячи з того, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1921 гривню, однак, враховуючи , що заявлені позовні вимоги задоволено частково у розмірі 863 гривні 92 копійки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 48 гривень 98 копійок.

Керуючись: ст.ст. 2, 3, 526, 527, 536, 625, 631, 1046-1050 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики № 95867 від 20.11.2016 року загальною сумою 863 грн. 92 коп., а також 48 грн. 98 коп. судового збору, всього 912 ( дев`ятсот дванадцять) грн. 90 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» ( юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код за ЄДРПОУ 39952398, рахунок ІВАN- НОМЕР_1 в ПАТ " Альфа Банк", МФО 300346)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Семенюк І. М.