Ухвала суду № 88946358, 27.04.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1092/20

Провадження № 2-а/591/97/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року Зарічний районний суд м.Суми у складі головуючого судді Грищенко О.В., розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби України, третя особа ТОВ «Хім-Трейд» про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кравченка П.А. 20.02.2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк на оскарження та скасувати як незаконну постанову від 16.01.2020 р. у справі про порушення митних правил №0673/80500/19, якою його було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 735 955 гривень 14 коп., та закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Свої вимоги мотивує тим, що 14 січня 2019 р. до ОСОБА_1 з метою одержання брокерських послуг з декларування в митних органах України товарів, які воно отримує та відправляє, звернулося ТОВ «Хім – Трейд». Цього ж дня між ТОВ та ОСОБА_1 було укладено договір на митне брокерське обслуговування №1401/01, предметом якого було надання вказаних послуг.

15.07.19р. на підставі вищезгаданого договору з метою митного оформлення партії товару – сіри технічної газової гранульованої не рафінованої в кількості 5966800 кг, яка надійшла в зону діяльності Сумської митниці ДФС з Республіки Греція від HELLENIC PETROLEUM S.A (8A CHIMARRAS STR. 15125 MAROUSSI, Greece) на користь ТОВ «Хім – Трейд», ОСОБА_1 було подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію (МД) ІМ 40 ДР UA805180/2019/019796 з пакетом супровідних документів.

Сплату митних платежів за митне оформлення здійснювало ТОВ «Хім – Трейд» самостійно. Під час митного оформлення з`ясувалося, що ОСОБА_1 було допущено помилку у вказаній митній декларації – замість правильного зазначення країни походження товару як «Російська Федерація», що передбачало сплату ввізного мита за ставкою 1% на загальну суму 245318,38 грн., ним було неправильно зазначено країну походження даного товару як «EU», що не передбачало сплату ввізного мита. Помилку було допущено з технічних причин.

Погодившись із тим, що ним було допущено помилку, ОСОБА_1 було відкликано вказану МД до завершення її митного оформлення та вжито заходів для виправлення ситуації шляхом подачі нової МД з правильним зазначенням країни походження товару та сплатою необхідних митних платежів, тобто, недопущення настання негативних наслідків. Таку нову МД ІМ 40 ДР №UA805180/2019/021896 ним було подано 09.08.19 р., згідно якої ТОВ сплатило до державного бюджету всю необхідну суму ввізного мита, а Сумська митниця ДФС здійснила митну очистку вказаного товару та здійснила випуск товару у вільний обіг на митній території України.

Проте, 17.07.19 р. Сумською митницею ДФС було складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0673/805000/19 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (надалі – МКУ). За вказаним протоколом розгляд справи начальником митниці було призначено на 28.08.2019р. о 10.00.

22.07.19р. між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Павла Кравченка в особі керуючого бюро адвоката Кравченка П.А. було укладено угоду про надання правової допомоги у вказаній справі.

28.08.19р. представником ОСОБА_1 було подано начальнику Сумської митниці ДФС клопотання про закриття провадження у справі з додатками на 10 аркушах, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся. Про наступну дату розгляду справи начальником митниці (04.09.19р. о 10.00) позивача було повідомлено рекомендованим листом від 30.08.19р.

04.09.19р. розгляд справи також не відбувся, про наступну дату повідомлено не було.

10.01.20р. співробітниками митниці усно було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд даної справи начальником Слобожанської митниці Держмитслужби (м.Харків) 16.01.20р.

16.01.20. постановою В.О. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 Сергійовича ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МКУ, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 735 955 гривень 14 копійок (300 % несплаченої суми митних платежів).

ОСОБА_1 не погоджується зі вказаною постановою в.о. начальника митниці, вважає її протиправною та незаконною, оскільки:

1. Даний випадок підпадає під правове регулювання статей 268 та частини 1 статті 460 МКУ, а тому дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати як помилку у митній декларації, здійснену особою, яка не допускала їх систематично. З приписів статті 268 МКУ, яка унормовує поняття «помилки у митній декларації», витікає наступне: «Стаття 268. Помилки у митній декларації 1. Допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації. 3. Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), орган доходів і зборів застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України».

Приписи статті 268 МКУ повторюються також в частині 1 статті 460 МКУ, згідно з якою випадок з ОСОБА_1 слід також кваліфікувати як помилку і в розумінні даної, а не тільки вищезгаданої, статті МКУ. Згідно з частиною 1 статті 460 МКУ вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, ОСОБА_1 було допущено помилку у митній декларації як особою, яка не допускала їх систематично, що виключає її адміністративну відповідальність в даному випадку.

Дії ОСОБА_1 не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, оскільки після виявлення помилки МД ІМ 40 ДР UA805180/2019/019796 від 15.07.19р. ОСОБА_1 було відкликано. 09.08.19р. ним було подано нову ІМ 40 ДР №UA805180/2019/021896, згідно якої ТОВ сплатило до державного бюджету всю необхідну суму ввізного мита, а Сумська митниця ДФС здійснила митну очистку вказаного товару та здійснила випуск товару у вільний обіг на митній території України.

Протокол про ПМП в даній справі було складено 17.07.19р., а постанову по справі про ПМП винесено 16.01.20 р. Тобто, на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності начальнику митниці вже було достеменно відомо, що належна до сплати сума ввізного мита була сплачена ще станом на 09.08.19р., тобто 5 місяців тому. Відтак, станом на 16.01.20 р. несплаченої суми митних платежів не існувало як такої.

В діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення ПМП. Як представник Калюжного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 не погоджувався під час провадження у справі про ПМП та не погоджується зараз з кваліфікацією його дій митницею та вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МКУ, оскільки у ОСОБА_1 не було умислу, який утворює суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.485 МКУ.

На відсутність у нього умислу на вчинення порушення митних правил вказують наступні обставини. Відразу після виявлення інспектором Кахерською О.В ОСОБА_5 допущеної ним помилки у митній декларації № UA805180/2019/019796 від 15.07.19р. він вів з нею електронну переписку, не заперечував допущену помилку, виконував вказівки інспектора щодо надання додаткових документів, вів переговори з фірмою – імпортером з метою виправлення ситуації. Про вказане свідчать протоколи обробки електронних документів в кількості 7 шт.; копія одержаного від експортера імпортером листа №388 від 16.07.19р. про допущену помилку (їх копії надавалися під час розгляду справи начальником митниці 28.08.19р. разом з клопотанням про закриття справи і в наступний час вони знаходяться в матеріалах провадження про ПМП, тобто, у відповідача. За наполяганням саме ОСОБА_1 імпортер (ТОВ) сплатив належну сума мита в розмірі 204229,30 грн. за спірну партію товару, а сам ОСОБА_1 як митний брокер особисто подав нову МД №UA805180/2019/021896 від 09.08.19р., за якою товар був випущений митницею у вільний обіг. Відтак, саме за сприяння та безпосередньої участі ОСОБА_1 негативні наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету мита не настали, тобто неправомірне звільнення від сплати митних платежів не відбулося.

Крім того, розгляд справи здійснено керівником митниці з грубим порушенням строків розгляду, місця розгляду, а сам розгляд мав наперед визначений результат, тобто, був упередженим.

Щодо строків розгляду справи, зазначає, що частина 2 статті 486 МКУ передбачає наступні стадії провадження у справі про порушення митних правил: виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу; розгляд справи; винесення постанови; її перегляд у зв`язку з оскарженням. Справи про ПМП за статтею 485 МКУ розглядаються митними органами (частина 1 статті 522 МКУ). В свою чергу, за приписами статті 525 МКУ справа про ПМП розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою матеріалів, необхідних для вирішення справи. Як йшлося вище, в протоколі про ПМП від 17.07.19р. розгляд справи було призначено на 28.08.19р., проте сам розгляд відбувся лише 16.01.20р., тобто, зі значним (понад 5 місяців) перевищенням 15-денного строку, відведеного законом для розгляду справи.

Щодо місця розгляду справи вказує, що за приписами статті 524 МКУ справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. Провадження у цій справі здійснювали посадові особи Сумської митниці ДФС, місцезнаходження якої станом на 16.01.20р. було м. Суми, вул. Ю.Вєтрова, 24, а сама Сумська митниця ДФС не ліквідована. Натомість справу було розглянуто за місцезнаходженням Слобожанської митниці Держмитслужби за адресою: м. Харків, вул. Короленка, 16 – Б.

Щодо упередженості зазначає, що приписами статті 526 МКУ встановлено наступне: «1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. 2. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. 3. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи». ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи 16.01.20р. у неналежний спосіб, тим не менше подав письмове клопотання про перенесення справи, пославшись на поважні причини своєї неявки. Його представник також подав письмове клопотання перенесення справи, пославшись на поважні причини своєї неявки (участь в трьох судових засіданнях в цей день в м. Суми).

26.01.20 р. (вже після розгляду справи 16.01.20р.) на адресу представника надійшов лист в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Любченка М. від 20.01.20р., у якому стверджується: «розгляд справи перенести неможливо з підставі, визначених ч.1 ст.467 МКУ, згідно якої у разі розгляду органами доходів і зборів справ про ПМП, у т.ч. передбачені статтями 469, 477 – 481, 485 цього Кодексу, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень». Тобто, відхилення клопотання про відкладення обумовлено не тим, що причини неявки є неповажними, а саме тим, що 16.01.20 р. є останнім днем притягнення особи до відповідальності. Таким чином, результат розгляду справи 16.01.20 р. був заздалегідь визначений як притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зазначене суперечить положенням частини 1 статті 486 МКУ, згідно з якою завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Крім того, зазначене суперечить ще й вимогам статті 527 МКУ, яка передбачає, що у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Тобто, закон передбачає можливість за результатами розгляду справи як накласти адміністративне стягнення, так закриття провадження у справі, і навіть проведення додаткової перевірки. Отже, притягнення до адміністративної відповідальності не є автоматичним, а сам закон передбачає множинність варіантів рішення суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду справи.

Вважає, що вказана постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такі, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях позивача складу правопорушення.

Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 18.03.2020 року. Під час відкриття провадження судом враховано докази, надані позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, отже, суд поновив строк звернення, як такий, що був пропущений з поважних причин.

У встановлений в ухвалі суду строк відповідач надав відзив на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вважав їх необґрунтованими. Зазначає, що підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 485 МКУ є сам лише факт заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, отже, не має значення наявність або відсутність умислу, а також не вимагається настання негативних наслідків у вигляді несплати митних платежів, А відтак, сплата в подальшому належної суми мита не звільняє декларанта від відповідальності.

Третя особа ТОВ «Хім-Трейд» подав до суду письмові пояснення, в яких вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, перевіривши матеріали справи, наявні у ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 16.01.2020 р. в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби України Любченком М.С. було винесено постанову про порушення митних правил №0673/80500/19, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 735 955 гривень 14 коп. в справі про порушення митних правил № 1713/50000/19 (а.с.33-36).

Постанова від 16.01.2020 року у справі про порушення митних мотивована тим, що позивач при поданні митної декларації ІМ 40 ДР UA805180/2019/019796 та додатків до неї вказав недостовірні відомості про країну походження товару, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення суми митних платежів, що спричинило недобір митних платежів у розмірі 145 318,38 грн. В подальшому митна декларація була відкликана декларантом та подано нову декларацію та сплачено всі митні платежі за повними ставками. Таким чином, декларант ОСОБА_1 заявив та надав документи, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, з метою неправомірного ухилення від сплати митних платежів на суму 145 318,38 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МКУ.

Судом встановлено, що 14 січня 2019 р. до ОСОБА_1 з метою одержання брокерських послуг з декларування в митних органах України товарів, які воно отримує та відправляє, звернулося ТОВ «Хім – Трейд». Цього ж дня між ТОВ та ОСОБА_1 було укладено договір на митне брокерське обслуговування №1401/01, предметом якого було надання вказаних послуг (а.с.21).

15.07.19р. на підставі вищезгаданого договору з метою митного оформлення партії товару – сіри технічної газової гранульованої не рафінованої в кількості 5966800 кг, яка надійшла в зону діяльності Сумської митниці ДФС з Республіки Греція від HELLENIC PETROLEUM S.A (8A CHIMARRAS STR. 15125 MAROUSSI, Greece) на користь ТОВ «Хім – Трейд», ОСОБА_1 було подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію (МД) ІМ 40 ДР UA805180/2019/019796 з пакетом супровідних документів.

Сплату митних платежів за митне оформлення здійснювало ТОВ «Хім – Трейд» самостійно. Під час митного оформлення з`ясувалося, що ОСОБА_1 було допущено помилку у вказаній митній декларації – замість правильного зазначення країни походження товару як «Російська Федерація», що передбачало сплату ввізного мита за ставкою 1% на загальну суму 245318,38 грн., ним було неправильно зазначено країну походження даного товару як «EU», що не передбачало сплату ввізного мита.

Погодившись із тим, що ним було допущено помилку, ОСОБА_1 було відкликано вказану МД до завершення її митного оформлення та вжито заходів для виправлення ситуації шляхом подачі нової МД з правильним зазначенням країни походження товару та сплатою необхідних митних платежів, тобто, недопущення настання негативних наслідків. Таку нову МД ІМ 40 ДР №UA805180/2019/021896 ним було подано 09.08.19 р., згідно якої ТОВ сплатило до державного бюджету всю необхідну суму ввізного мита, а Сумська митниця ДФС здійснила митну очистку вказаного товару та здійснила випуск товару у вільний обіг на митній території України.

17.07.19 р. Сумською митницею ДФС було складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0673/805000/19 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. За вказаним протоколом розгляд справи начальником митниці було призначено на 28.08.2019 р. о 10.00 (а.с.а.с.22-24).

22.07.19р. між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Павла Кравченка в особі керуючого бюро адвоката Кравченка П.А. було укладено угоду про надання правової допомоги у вказаній справі.

28.08.19р. представником ОСОБА_1 було подано начальнику Сумської митниці ДФС клопотання про закриття провадження у справі з додатками на 10 аркушах, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся. Про наступну дату розгляду справи начальником митниці (04.09.19р. о 10.00) позивача було повідомлено рекомендованим листом від 30.08.19 р.

04.09.19 р. розгляд справи також не відбувся, про наступну дату повідомлено не було.

10.01.20 р. співробітниками митниці усно було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд даної справи начальником Слобожанської митниці Держмитслужби (м. Харків) 16.01.20 р.

Правовідносини у цій справи регулюються нормами статей 268 та частини 1 статті 460 МКУ.

Так, відповідно до ст. 268 МКУ допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.. Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), орган доходів і зборів застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України».

Приписи статті 268 МКУ повторюються також в частині 1 статті 460 МКУ, згідно з якою дії ОСОБА_1 слід також кваліфікувати як помилку і в розумінні наведених норм Закону. Згідно з частиною 1 статті 460 МКУ вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, ОСОБА_1 було допущено помилку у митній декларації як особою, яка не допускала їх систематично, що виключає її адміністративну відповідальність в даному випадку.

Дії ОСОБА_1 не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, оскільки після виявлення помилки митну декларацію ІМ 40 ДР UA805180/2019/019796 від 15.07.19 р. ОСОБА_1 було відкликано. 09.08.19 р. ним було подано нову митну декларацію ІМ 40 ДР №UA805180/2019/021896, згідно якої ТОВ «Хім-Трейд» сплатило до державного бюджету всю необхідну суму ввізного мита, а Сумська митниця ДФС здійснила митну очистку вказаного товару та здійснила випуск товару у вільний обіг на митній території України.

Протокол про порушення митних правил в даній справі було складено 17.07.19 р., а постанову по справі про ПМП винесено 16.01.20 р. Тобто, на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності начальнику митниці вже було достеменно відомо, що належна до сплати сума ввізного мита була сплачена ще станом на 09.08.19 р., тобто 5 місяців тому. Відтак, станом на 16.01.20 р. несплаченої суми митних платежів не існувало.

Отже, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МКУ, оскільки у ОСОБА_1 не було умислу, який утворює суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.485 МКУ.

На відсутність у нього умислу на вчинення порушення митних правил вказують наступні обставини. Відразу після виявлення інспектором Кахерською О.В ОСОБА_5 допущеної ним помилки у митній декларації № UA805180/2019/019796 від 15.07.19р. він вів електронну переписку, не заперечував допущену помилку, виконував вказівки інспектора щодо надання додаткових документів, вів переговори з фірмою – імпортером з метою виправлення ситуації. Про вказане свідчать протоколи обробки електронних документів в кількості 7 шт.; копія одержаного від експортера імпортером листа №388 від 16.07.19р. про допущену помилку (їх копії надавалися під час розгляду справи начальником митниці 28.08.19р. разом з клопотанням про закриття справи і в наступний час вони знаходяться в матеріалах провадження про ПМП, тобто, у відповідача. За наполяганням саме ОСОБА_1 імпортер (ТОВ) сплатив належну сума мита в розмірі 204229,30 грн. за спірну партію товару, а сам ОСОБА_1 як митний брокер особисто подав нову МД №UA805180/2019/021896 від 09.08.19р., за якою товар був випущений митницею у вільний обіг. Відтак, саме за сприяння та безпосередньої участі ОСОБА_1 негативні наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету мита не настали, тобто неправомірне звільнення від сплати митних платежів не відбулося.

Крім того, відповідачем не спростовано доводи представника позивача про порушення вимог закону під час розгляду справи щодо порушення строків розгляду, місця розгляду, упередженості під час розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар). Суд зазначає, що сам факт помилкового зазначення країни походження товарів не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 Митного Кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року у справі № 334/1738/16-а (2-а/334/124/16) (адміністративне провадження №К/9901/11461/18) та від 13.12.2018 року у справі № № 759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/18).

Крім того, судом встановлено, що негативні наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету мита не настали, оскільки на момент розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови позивачем були сплачені митні платежі в повному обсязі, тобто неправомірне звільнення від сплати митних платежів не відбулося.

Згідно із ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування обставин та доводів, викладених в позові.

На думку суду, необхідно скасувати як протиправну постанову в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Любченка Максима Сергійовича від 16.01.2020 р. у справі про порушення митних правил №0673/80500/19, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 735 955 гривень 14 коп., та закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконуючого обов`язки начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Любченка Максима Сергійовича (місцезнаходження: м. Харків, вулиця Короленка, будинок 16Б, код ЄДРПОУ 43332958) задовольнити повністю.

Скасувати постанову в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Любченка Максима Сергійовича від 16.01.2020 р. у справі про порушення митних правил №0673/80500/19, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 735 955 гривень 14 коп., та закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України..

Рішення суду може бути оскаржено Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 27 квітня 2020 року.

Суддя О.В.Грищенко