Вирок № 88945902, 27.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2432/17

Номер провадження 1-кп/623/70/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Сівака В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 02.07.1996 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;

- 20.08.2001 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ст. 44, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 2 роки;

3) 15.03.2002 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 12.01.2011 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 3 роки;

5) 15.02.2013 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 296, ч. 1 ст. 122, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

6) 28.02.2017 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 2 роки,

- 21.03.2018 Ізюмським міськрайонний судом Харківської області за ч. 2 ст. 309, 71 КК України, до 6 років позбавлення волі, ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.03.2018 змінено і остаточно призначено ОСОБА_1 4 роки позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 у період часу з 12 по 15 лютого 2016 року, точна дата та час під час судового розгляду не встановлені, маючи умисел на крадіжку чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, проник до гаражу, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , де діючи таємно, викрав бензопилу марки «Intertool» моделі «DT-2208» вартістю 1179 грн. 23 коп., акумулятор марки «UNO» вартістю 895 грн., а також повітряний компресор від вантажного автомобіля «Dong Feng» та два автомобільних колеса, визначити вартість яких не виявилося можливим, що належать потерпілому ОСОБА_2 , чим останньому була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 2074 грн. 23 коп.

23 травня 2017 року, у період часу з 21 по 23 годину, ОСОБА_1 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи таємно, незаконно заволодів мотоциклом марки «Jawa» моделі «350 1» 1976 року випуску, який належав ОСОБА_3 , чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 4952 гривні 00 копійок.

28 липня 2017 року, у період часу з 9 по 16 годину, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де діючи таємно, викрав водяний насос марки «Спрут», який належить ОСОБА_4 , чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 602 грн.

На початку серпня 2017 року, точна дата та час під час судового розгляду не встановлені, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, з метою власного збагачення, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де таємно викрав велосипед марки «Glory», який належав ОСОБА_5 , чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 1485 гривень 57 копійок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчинених ним злочинів та пояснив, що дійсно викрав бензопилу, акумулятор, повітряний компресор та два автомобільних колеса, які належали потерпілому ОСОБА_2 , викрав водяний насос який належав ОСОБА_4 , викрав велосипед, який належав ОСОБА_5 , а також з території домоволодіння АДРЕСА_1 , викрав мотоцикол марки «Jawa», який належав ОСОБА_3

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених . ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, тобто, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в сховище, за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України - до тяжких злочинів.

ОСОБА_1 раніше судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, за місцем відбування покарання - посередньо, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочинів, завдана шкода потерпілим відшкодована шляхом повернення викраденого, що є обставинами, які пом`якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення із застосуванням вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України.

Враховуючи, що злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 вчинив до постановлення попереднього вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2018 року, то остаточне покарання йому повинно бути призначене на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Аналізуючи зміст і цілі законодавчих норм, що мають правове значення для вирішення питання про застосування ч. 5 ст. 72 КК України, суд виходить із наступного.

У редакції Закону № 838-VIII ч. 5 ст.72 КК України було визначено правило зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Але в подальшому такий підхід законодавець визнав недостатньо обґрунтованим, тому 21.06.2017 набрав чинності Закон № 2046-VIII, який ч. 5 ст.72 КК України виклав в іншій редакції, що передбачає зарахування попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

Положення ч. 5 ст. 72 КК України в зазначених вище редакціях передбачають різні правила зарахування попереднього увязнення: 1) під час призначення покарання у виді позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст.72 КК України; 2) під час призначення виду покарання, не вказаного в ч. 1 ст.72 КК України

Вирішуючи питання щодо дії в часі положень ч.5 ст.72 КК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 (справа № 663/537/17) зазначила, що Закон №2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі тож вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст.72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

На підставі цього у зазначеному рішенні Верховий суд констатував, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст.5 КК України не допускається.

Суд, приймаючи до уваги єдність судової практики, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 засуджується за злочини вчинені 12-15 лютого 2016 року, 23.05.2017, 28.07.2017, в серпні 2017 року, а відповідні редакції ч. 5 ст. 72 КК України визнані Великою Палатою Верховного Суду такими на які розповсюджується положення ст. 5 КК України то йому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення за правилами ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 /три/ роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 289 КК України - 5 /п`ять/ років позбавлення волі без конфіскації майна;.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 /пяти/ років позбавлення волі без конфіскації майна;.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання ОСОБА_1 , частково, у вигляді 5 (п`яти) місяців позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2018 року і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_1 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати, враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з дня затримання по 27.04.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу по данному кримінальному провадженні, 11 вересня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз: № 3909 від 22.08.2017, у розмірі 296 грн. 61 коп. ; №4055 від 15.09.2017, у сумі 296 грн. 61 коп.; № 4356 від 25.09.2017, у сумі 296 грн. 61 коп.

судової автотоварознавчої експертиз: № 421 від 26.09.2017, у сумі 395 грн. 48 коп.

№ 438 від 29.09.2017, у сумі 395 грн. 48 коп., а всього 1680 грн. 79 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України, банк Казначейство України (ЕАП), код доходів 24060300, п/р UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.08.2017 та 08.09.2017.

Речові докази: компресор від вантажного автомобіля «Dong Feng», раму мотоциклу «Jawa» № НОМЕР_2 , пластиковий обтекач передньої фари, спортивний велосипед марки «Glory», водяний насос марки «Спрут», які повернуті потерпілим на відповідальне зберігання, залишити власникам.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайоннимй суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П .П .Винниченко