Рішення № 88945727, 02.04.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7314/19

Провадження № 2/638/1746/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Омельченко К.О.,

секретаря Юрченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Групп», Приватна фірма «Інверком» про визнання майнових прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Сі-Пі-Ем», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Групп», приватної фірми «Інверком» просила визнати за нею майновіправа на квартиру з двох кімнат (тип 2В), загальною площею орієнтовно 73,92 м. кв., розташовану на 7-му вбагатоповерховому житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016, за адресою АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги аргументує тим, що 24.11.2006 р. між нею (та ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА» було укладено договір про участь у будівництві № 89 відповідно до якого останнє, за вказаним договором, зобов`язувалось здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом, а позивач, як учасник, приймати участь у сумісній діяльності на умовах зазначеного договору, зокрема шляхом здійснення грошового вкладу.

По закінченню будівництва, за умови виконання позивачем зобов`язань по оплаті вкладу, з спільної власності в її власність повинно було бути виділено одну квартиру з двох кімнат (тип 2В), загальною площею орієнтовно 73,92 м. кв., розташовану на 7-му поверсі в багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою.

19.09.2014 року між ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА», позивачем та ТОВ «Сі-Пі- ЕМ» ( ІКЮО 35856596) було укладено угоду про заміну сторони у зобов`язанні за договором про участь в будівництві № 89 від 24.11.2006 р., відповідно до умов якої ТОВ «МКДУ» було замінено на нового забудовника ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», за наслідками чого, всі зобов`язання та права забудовника перейшли до нового забудовника.

Відповідно до умов вказаної угоди було підтверджено, що спільна діяльність здійснюється на підставі Договору про спільну діяльність від 31.03.1998 року № 31/03/01 (в редакції від 01.10.2013 р.). Угодою від 16.09.2013 р. функції керуючого спільною діяльністю, ведення бухгалтерського обліку спільного майна та ведення спільних справ учасників спільної діяльності були передані ТОВ «Сі-Пі-Ем».

За Договором № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р. ТОВ «Сі-Пі-Ем» зобов`язувалось здійснювати спільну діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом на підстави договору № 31/03/01 від 31.03.1998 року (в редакції від 01.10.2013 р.) а я приймати участь в спільній діяльності на умовах договору.Будівництво повинно було здійснюватись на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та надана на підставі рішень Харківської міської ради від 26.02.2014р. №1467/14, та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 16.09.2008 р. ПФ «Інверком», яка внесла право на будівництво в спільну діяльність(п.1.1. Договору № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р.).

Відповідно до пункту 7.1. Додатку 1 рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 р. №1467/14 ПФ «ІНВЕРКОМ» було поновлено договір оренди землі від 16.09.2008 № 140867100126 (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 до 31.12.2015 (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації).

Позивачем, як учасником вказаного договору, всі зобов`язання було виконано, в повному обсязі. Грошові кошти (вклад) у розмірі, визначеному Договором № 89 сплачено, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, які було додані до позовної зави,та умовами договору, а саме: пунктом 3.1. Договору № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р., де зазначено, що на момент укладення нової редакції договору вклад внесено в повному обсязі.

Втім, незважаючи на те, що строк закінчення будівництва за Договору № 89від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р. було визначено як 2 квартал 2016 р. і до сьогодні будівництво вказаного об`єкту не завершено.

ТОВ «ДПП Групп» та ПФ «ІНВЕРКОМ» не визнають майнові права позивача, про що свідчать вчинені ними юридично значимі дії по оформленню спірного об`єкту в заставу ТОВ «ДПП Групп» без згоди позивача, як співвласника, звернення ТОВ «ДПП Групп» до суду з позовом про визнання за ним, особисто, права власності на об`єкт незавершеного будівництва, здійснення ПФ «ІНВЕРКОМ» державної реєстрації прав на вказаний об`єкт, як об`єкт незавершеного будівництва, за відсутності згоди позивача та за відсутності укладеного з ним договору про участь у будівництві.

Ухвалою суду від 27.05.2019року відкрито провадження у справі.

29.07.2019року представником відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» подано відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що право позивача на майнові права підтверджується договором про участь у будівництві № 89 від 24.11.2006року, який на сьогоднішній день ніким не оспорюється, а отже позивач відповідно до вищевказаного договору є власником майнових прав об*єктів інвестування, а відтак відсутній спір з даного приводу. Крім того, порушення строку введення об*єкта в експлуатацію, на яке посилається позивач, може виступати лише підставою для притягнення інвестором забудовника до відповідальності, встановленої договором (сплата неустойки за прострочення виконання зобов*язань), та не може свідчити про порушення, невизнання або оспорювання існуючого у позивача майнового права на об*єкт інвестування. Доказів щодо порушення, оспорювання або невизнання майнового права позивача з боку відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Групп» та Приватної фірми «Інверком» матеріали позову не містять.

28.08.2019року позивачем подано відповідь на відзив, в якому остання зазначила, що відповідач ТОВ «Сі-Пі-Ем» зазначаючи у відзиві, що позивач має майнові права, які виникли на підставі договору про участь у будівництві № 89 від 24.11.2006р. лише декларує свою згоду з їх визнанням, однак його фактичні , юридично значимі дії, а саме щодо передачі об*єкту будівництва в заставу ТОВ ДПП Групп» без згоди позивача, свідчать, що ним не визнаються майнові права позивача на об*єкт інвестування. Окрім того, відповідачами ТОВ ДПП Групп» та ПП «Інверком» також не визнаються майнові права позивача, тому вони потребують захисту у визначений законодавством спосіб, а саме: визнання майнових прав на об*єкт інвестування.

15.01.2020р. представником відповідача ПП «Інверком» подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2019р. ТОВ «Сі-Пі-Ем» визнано банкрутом.

25.02.2020р. представником відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» подано клопотання про закриття провадження у справі у зв*язку з процедурою банкрутства останнього.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2020р. провадження у справі стосовно позовних вимог до ТОВ «Сі-Пі-Ем» закрито.

В судове засідання представник позивача надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з*явилися, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 24.11.2006 р. між позивачем та ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА» було укладено договір про участь у будівництві № 89. Останнє, за вказаним договором, зобов`язувалось здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом, а позивач, як учасник, приймати участь у сумісній діяльності на умовах зазначеного договору, зокрема шляхом здійснення грошового вкладу.

Будівництво повинно було здійснюватись на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та була надана на підставі рішень Харківської міської ради від 19.11.2003р. №222/03, та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 21.05.2004 р. Дозвіл на будівництво затверджено рішенням Харківського міськвиконкому № 457 від 19.05.2004 р.

По закінченню будівництва, за умови виконання позивачем зобов`язань по оплаті вкладу, з спільної власності в його власність повинно було бути виділено одну квартиру з двох кімнат (тип 2В), загальною площею орієнтовно 73,92 м. кв., розташовану на 7-му поверсі в багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою.

19.09.2014 року між ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА», позивачем та ТОВ «Сі-Пі- ЕМ» ( ІКЮО 35856596) було укладено угоду про заміну сторони у зобов`язанні за договором про участь в будівництві № 89 від 24.11.2006 р.(додається), відповідно до умов якої ТОВ «МКДУ» було замінено на нового забудовника ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», за наслідками чого, всі зобов`язання та права забудовника перейшли до нового забудовника.

Відповідно до умов вказаної угоди було підтверджено, що спільна діяльність здійснюється на підставі Договору про спільну діяльність від 31.03.1998 року № 31/03/01 (в редакції від 01.10.2013 р.). Угодою від 16.09.2013 р. функції керуючого спільною діяльністю, ведення бухгалтерського обліку спільного майна та ведення спільних справ учасників спільної діяльності були передані ТОВ «Сі-Пі-Ем».

Крім того, відповідно до вказаної угоди сторони дійшли згоди укласти Договір про участь у будівництві № 89 від24.11.2006 р., в новій редакції.

За договором № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р. ТОВ «Сі-Пі-Ем» зобов`язувалось здійснювати спільну діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом на підстави договору № 31/03/01 від 31.03.1998 року (в редакції від 01.10.2013 р.) а я приймати участь в спільній діяльності на умовах договору.Будівництво повинно було здійснюватись на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та надана на підставі рішень Харківської міської ради від 26.02.2014р. №1467/14, та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 16.09.2008 р. ПФ «Інверком», яка внесла право на будівництво в спільну діяльність(п.1.1. Договору № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р.).

Відповідно до пункту 7.1. Додатку 1 рішення Харківської міської ради від 26.02.2014 р. №1467/14 ПФ «ІНВЕРКОМ» було поновлено договір оренди землі від 16.09.2008 № 140867100126 (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 до 31.12.2015 (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації).

Відповідно до п.1.2. договору № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р. у ході будівництва об`єкт знаходиться в спільній власності усіх учасників.

Відповідно до п. 69 Додатку 2 «Перелік перейменування назв елементів

вулично-дорожньої мережі міста Харкова» до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова» від 20.11.2015 № 12/15 найменування АДРЕСА_1 було змінено на найменування вул . Шатилівська.

Позивачем, як учасником вказаного договору, всі зобов`язання було виконано, в повному обсязі. Грошові кошти (вклад) у розмірі, визначеному договором № 89 сплачено, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, які було додані до позовної заявита умовами договору № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р., а саме: пунктом 3.1. де зазначено, що на момент укладення нової редакції договору вклад внесено в повному обсязі.

Незважаючи на те, що строк закінчення будівництва за Договору № 89від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р. було визначено як 2 квартал 2016 р.і до сьогодні будівництво вказаного об`єкту не завершено.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа № 922/2306/17 за позовом ТОВ «ДПП ГРУПП» до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об`єкту незавершеного будівництва, а саме Житловий будинок АДРЕСА_1 , рівень будівельної готовності якого складає 61%.

Підставою для звернення до суду з вказаним позовом став укладений між ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» та ТОВ «ДПП Групп» договір генерального підряду на капітальне будівництво № 01-11-16 від 01.11.2016 року, відповідно до умов якого відповідач-1 передав відповідачу-2 в заставу будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об`єкту незавершеного будівництва, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Позивач, як співвласник майна своєї згоди на передачу його в заставу не давала.

У зв`язку з невиконанням ТОВ СІ-ПІ-ЕМ своїх зобов`язань перед ТОВ «ДПП Групп», останнє звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за вищевказаною адресою. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2017 р. по справі № 922/2306/17 позовну заяву залишено без розгляду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (відповідна довідка додана позивачем до позовної заяви) 04.09.2017 р. право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в АДРЕСА_1 було зареєстровано за ПФ «ІНВЕРКОМ» (код ЄДРПОУ 30588921).

08.10.2018 між Приватною фірмою «ІНВЕРКОМ» та Харківською міською радою Харківської області укладено договір оренди землі, згідно з яким на підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.17 № 802/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів та припинення права користування земельними ділянками» та рішення 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання 20.06.18 № 1127/18 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» Харківська міська рада передала ПФ «ІНВЕРКОМ» в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площа 0,4168 га.

Відповідно до 9 Додаток 1 до Рішення № 802/17 ПФ «ІНВЕРКОМ» надано в оренду до 31.12.2019 земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 . Рішенням № 1127/18 виправлена помилка в Рішенні № 802/17.

Згоди на вибуття вказаного об`єкту незавершеного будівництва з спільної власності усіх учасників спільної діяльності, щодо будівництва, багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом на підстави договору № 31/03/01 від 31.03.1998 року (в редакції від 01.10.2013 р.) на користь ПФ «ІНВЕРКОМ», позивач, як учасником спільної діяльності, не надавав.

Між позивачем та ПФ «ІНВЕРКОМ» будь яких договорів щодо спірного об`єкту не укладено.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до частини другої статті 1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 355 ЦК України майно, яке є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

За загальним правилом, визначеним ч.1.статті 358 та ч.1. статті 369 ЦК України, право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч.3. ст.358. ЦК України.)

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

У статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність на Україні» зазначено, що майнові права - це будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження та користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 7Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів.

Згідно зі статтею 4Законом України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь яке майно, а також майнові права.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем, як учасником договору про участь у будівництві, всі зобов`язання було виконано, в повному обсязі. Грошові кошти (вклад) у розмірі, визначеному договором № 89 сплачено.

Введення об`єкта будівництва до експлуатації у встановлені договорами строки не відбулось, забудовник, ТОВ «Сі-Пі-Ем», перебуває на стадії ліквідації, будівництво об`єкта не здійснюється, що ставить під сумнів можливість виконання зобов`язань за договором про участь у будівництві

Новим власником спірного об`єкта незавершеного будівництва, в якому розміщено об`єкт інвестування позивача, є ПФ «Інверком», якому також передано у користування земельну ділянку для завершення будівництва вказаного об`єкту. ПФ «Інверком» не запропоновано позивачу переукласти договір про спільну діяльність щодо зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, хоча позивач повністю виконав свої договірні зобов`язання за договором про участь у будівництві.

ТОВ «ДПП Групп» та ПФ «ІНВЕРКОМ» не визнають майнові права позивача, про що свідчать вчинені ними юридично значимі дії по оформленню спірного об`єкту в заставу ТОВ «ДПП Групп» без згоди позивача, як співвласника, звернення ТОВ «ДПП Групп» до суду з позовом про визнання за ним, особисто, права власності на об`єкт незавершеного будівництва, здійснення ПФ «ІНВЕРКОМ» державної реєстрації прав на вказаний об`єкт, як об`єкт незавершеного будівництва, за відсутності згоди позивача та за відсутності укладеного з ним договору про участь у будівництві.

Відповідачами порушуються, не визнаються та оспорюються майнові права позивача у вказаному об`єкті.

Задоволення Господарським судом кредиторських вимог позивача до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», в рамках справи про банкрутство ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», не змінює того, що ТОВ «ДПП Групп» та ПФ «ІНВЕРКОМ», порушуються, не визнаються та оспорюються майнові права Позивача щодо об`єкту інвестування.

Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача є визнання за ним майнових прав, що виникають з договору про участі у будівництві від № 89 від 24.11.2006 р. в новій редакції від 19.09.2014 р.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року справа № 638/14101/15-ц, провадження № 61-13280 св 18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно вимог статті 141 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 9 605,00 грн. підлягають стягненню з ПФ «ІНВЕРКОМ» та ТОВ «ДПП ГРУПП» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4,7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність на Україні» ст. ст. 15, 16, 19, 177, 190, 331, 358, 369,526, 527, 629, 1130,1131 ЦК України,ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Приватна фірма «Інверком» про визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), майнові права на квартиру з двох кімнат (тип 2В), загальною площею орієнтовно 73,92 м. кв., розташовану на 7-му в багатоповерховому житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016, за адресою

АДРЕСА_1. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , Посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_3 дата видачі 20.09.2011 р., місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП Групп» (код ЄДРПОУ 40122943), Приватної фірми «ІНВЕРКОМ» ( код ЄДРПОУ 30588921) судові витрати по оплаті судового збору по 4 802,5 ( чотири тисячі вісімсотдві гривніп`ятдесят копійок) з кожного.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.04.2020 року.

Головуючий Суддя: