Ухвала суду № 88945154, 27.04.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

27.04.2020 2/394/196/20

394/276/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФГ «Баліцького Миколи Васильовича» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулась до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 № 3523686500:02:000:0816 від 05.11.1998 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1382 га, кадастровий номер 3523686500:02:000:0816, розташованої на території Скалівсько-Хутірської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Дослідивши позовну заяву та додані документи, суддя приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява.

Подана позовна заява повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта позивача. Позивачкою у позові не зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 3, 6, 9 ч.3 ст.175 ЦПК).

В матеріалах справи відсутня копія паспорта чи інший документ, що ідентифікує особу та ідентифікаційного номера позивачки.

З позовної заяви вбачається, що позивачка просить розірвати договір оренди земельної ділянки, проте в порушення п.3 ст. 175 ЦПК України в позові не зазначено ціну позову у відповідності із положеннями ст.176 ЦПК України. Слід зазначити, що саме із ціни позову визначається судовий збір, який необхідно сплатити при поданні позову.

Крім того, в позові не зазначено обгрунтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

В позовнів заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, хоча у справах, пов`язаних укладанням, розірванням договорів між сторонами, чинним законодавством передбачено обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, будь-яких даних про те, що позивачка зверталася із відповідною заявою до відповідача і його відмови в добровільному розірванні договору оренди до дозову не додано.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Будь-яких документів, що підтверджують підстави звільнення від судового збору, якщо такі є, позивачем не надано.

Разом з тим, позивачка у прохальній частині позову просить те, що її майновий стан не дозволяє сплатити повністю (або частково) державне мито за подачу позову до суду та просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік;

або позивачами є: військовослужбовці;

батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, вказаною статтею передбачено вичерпний перелік підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, основною умовою для відстрочення сплати судових витрат є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звертатися з таким проханням, при цьому на підтвердженння свого майнового стану особа має подати підтверджуючі документи. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу; документи про заборгованість перед іншими особами, тобто за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо. Законодавство передбачає можливість відстрочення (розстрочення) сплати судового збору на певний строк, визначений календарною датою або до ухвалення судового рішення.

Позивачкою заявлена вимога про розстрочення і відстрочення сплати судового збору без будь-якої мотивації та підтверджуючих документів, тобто звернення не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованим.

Відстрочення та розстрочення судових витрат є правом суду і можливе лише у виключних випадках за наявності належних доказів, що характеризують матеріальний стан сторони по справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Всупереч зазначеному, позивачем не наведено і не надано суду доказів неможливості сплати ним судового збору через відсутність грошових коштів.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Відповідно до Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп`ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп`ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше. Виходячи із змісту вищезазначеного Закону окреслено цільове призначення коштів, які поступають від сплати судового збору та актуальності потреб, на які спрямовуються вказані кошти,

Заявлені позивачкою обставини є недостатніми для задоволення клопотання про відстрочення і розстрочення сплати судового збору, оскільки такі обставини, на які посилається позивачка не свідчать про тяжкий матеріальний стан сторони у розумінні Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір» за реквізитами: (отримувач коштів: УК у Новоархангельському районі/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37583411, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA648999980313121206000011276, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Також слід зазначити, що в провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської областів судді Партоліної І.П., перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Баліцького Миколи Васильовича», третя особа - відділ у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія КР № 3523686500:02:000:0816. По даній справі судовий розгляд призначений на 29 квітня 2020 року, тобто справа по суті не вирішена. Як вбачається з матеріалів позову, який надійшов у провадження судді Краснопольської Л.П. спір стосується тієї ж самої земельної ділянки, що і знаходиться на розгляді в судді Партоліної І.П., а в разі вирішення ОСОБА_2 справи на користь позивача і визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, подана позовна заява не буде мати предмету спору. Таким чином, позивачу необхідно надати копію рішення по справі, яка розглядається суддею Партоліною І.П.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 95, 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ «Баліцького Миколи Васильовича» про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без руху.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення судових витрат - відмовити.

Запропонувати позивачці виправити вказані недоліки, надавши їй не більше 10 /десяти/ днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя