Ухвала суду № 88942000, 08.11.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/199/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2018 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

суддів Данилів О.М., Німко Н.П.

при секретарі судового засідання Осадці М.Ю.

з участю прокурора Оляніцького О.С.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Шарапової В.Р.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника Сливінського О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Бережанах клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Куропатники Бережанського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, не працюючої, вдови, на утриманні троє дітей, раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Бережанському районному суді знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Куропатники Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, не працюючої, вдови, на утриманні троє дітей, раніше не судимої, -

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України.

Згідно з кримінальним провадженням, 15 липня 2018 року близько 21 години ОСОБА_2 спільно із співмешканцем ОСОБА_3 перебувала у кухні житлового будинку по АДРЕСА_1 , де її співмешканець ОСОБА_3 вживав спиртні напої. В цей час між ними виник словесний конфлікт на ґрунті особистих сімейних відносин, викликаних ревнощами ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 на протязі останніх декількох днів була відсутня за місцем свого проживання. У зв`язку з цим ОСОБА_3 став ображати ОСОБА_2 нецензурними та образливими словами й це тривало близько однієї години. У подальшому конфлікт переріс у спільну шарпанину і перемістився у коридор згаданого житла.

В ході конфлікту ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи на ґрунті ревнощів й продовжуючи ображати ОСОБА_2 період часу із 22:00 год. по 23:16 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у кімнаті коридору вищевказаного житлового будинку, наніс їй декілька ударів руками по обличчю та голові. Обурившись на такі протиправні дії ОСОБА_3 , які фактично не створювали на той момент для ОСОБА_2 реальної загрози її життю, задля припинення конфлікту, у ОСОБА_2 раптово виник злочинний намір спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_3 шляхом механічної асфіксії - удушення руками.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 15 липня 2018 року, в період часу із 22 год. 00 хв. по 23 год. 16 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні коридору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи цілеспрямовано та рішуче, з мотивів особистої неприязні, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечний наслідок у виді настання смерті людини та бажаючи їх настання, схопила ОСОБА_3 кистями двох рук за шию і, стискаючи органи шиї пальцями, розпочала душити останнього.

Під час таких активних дій, спрямованих на позбавлення життя потерпілого шляхом його удушення, ОСОБА_2 повалила ОСОБА_3 на поверхню підлоги, й, впавши на нього, не зважаючи на те, що останній не чинить опору та не становить суспільної небезпеки, маючи реальну можливість відмовитися від доведення злочину до кінця та безперешкодно покинути приміщення житлового будинку, продовжувала свої злочинні дії по доведенню свого злочинного умислу на позбавлення ОСОБА_3 життя, а саме: продовжила стискати пальцями рук органи шиї ОСОБА_3 з метою удушення останнього, допоки він не перестав подавати ознаки життя, й таким чином вбила його.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_3 спричинено травму ділянки шиї у вигляді чотирьох синців лівої бокової поверхні шиї з крововиливом у підшкірно-жирову клітковину, крововиливу у м`які тканини лівого грушоподібного закутка, перелому верхнього лівого ріжка щитоподібного хряща гортані з вогнищевим крововиливом у цій ділянці.

Стискання органів шиї супроводжувалося проявами гострої асфіксії, що призвело до комплексу розладів функції дихальної, серцево-судинної та центральної нервової системи у ОСОБА_3 , тобто вказаний асфіктичний стан був загрозливий для життя і перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.

Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення органів шиї руками (удушення руками).

У зв`язку з вказаним ОСОБА_2 обвинувачується у вбивстві, тобто в умисному, протиправному заподіяння смерті ОСОБА_3 , тобто у злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_2 , посилаючись на те, що в кримінальному провадженні є достатньо доказів, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення та стосовно обвинуваченої наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України у виді можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав та мотивів, наведених у клопотанні.

Потерпіла та її представник проти клопотання прокурора заперечили, вважають, що обвинуваченій слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачена під час розгляду клопотання фактично визнала, що позбавила життя ОСОБА_3 шляхом удушення, але не з мотивів умисного вбивства, а у зв`язку з обороною від дій останнього, проти застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечує, однак при вирішенні клопотання покладається на думку суду.

Захисник обвинуваченої просить в задоволенні клопотання прокурора відмовити, у разі задоволення клопотання прокурора, просить дозволити ОСОБА_2 пройти медичне обстеження на стан здоров`я в Бережанській ЦРКЛ та бути присутньою в органах міграційної служби Бережанського району при оформленні та видачі паспорту синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки її участь як матері останнього є обов`язковою, про що подав клопотання обвинуваченої.

Суд, вислухавши прокурора, потерпілу та її представника, обвинувачену та її захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

09 жовтня 2018 року прокурором було затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 16 липня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. 09 жовтня 2018 року копію вказаного обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вручено обвинуваченій ОСОБА_2 та її захиснику Сливінському О.В., що підтверджується доданими до кримінального провадження розписками.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_2 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту строк дії якого закінчився 13.10.2018 року о 05 годині 10 хвилин. З вказаного слідує, що під час досудового розслідування суддею слідчим було розглянуто клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу і за наслідками розгляду клопотання останній прийшов до висновку про те, що в кримінальному провадженні є достатньо обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та з врахуванням доведених ризиків, слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вказана позиція суду узгоджується з тим, що обвинувачена визнала те, що позбавила життя ОСОБА_3 шляхом удушення, однак з мотивів, які є іншими ніж ті, що їй інкримінуються.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_2 прокурор, вважає, що щодо обвинуваченої ОСОБА_2 у вказаному кримінальному провадженні наявні ризики передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилання на наявність ризику у виді можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, - в частині можливості переховуватись від органів досудового розслідування свого підтвердження не знайшло, зважаючи на завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, натомість суд вважає, що знайшло своє підтвердження існування ризику в частині можливості переховуватись від суду. До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що згідно твердження сторони обвинувачення ОСОБА_2 неодноразово їздила на роботу до республіки Польща, в тому числі і з потерпілим ОСОБА_3 , а також напередодні вбивства мала плани про нову поїздку у кінці липня 2018 року на роботу до вказаної країни і вказане свідчить про наявність соціальних зв`язків у ОСОБА_2 , які можуть дозволити їй переховуватись від суду, в тому числі за межами території України, - цю обставину у судовому засіданні визнала обвинувачена. Додатковим підтвердженням існування вказаного ризику є те, що стороною обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. В сукупності ці відомості дають підставу вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від суду.

Натомість посилання прокурора на існування інших ризиків не підтверджені жодними об`єктивними доказами: на підтвердження існування ризику у виді перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - не вказано, в чому саме полягає можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; на підтвердження існування ризику у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення не наведено жодних відомостей, які б підтверджували схильність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень. А тому виходячи з наведеного посилання прокурора в клопотанні на існування вказаних ризиків є нічим іншим, як його необґрунтованим припущенням.

Розглядаючи посилання прокурора на існування ризику у виді можливості ОСОБА_2 незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинення злочину у цьому кримінальному провадженні (зокрема свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , сина та матір обвинуваченої відповідно), - не надано об`єктивних відомостей про спробу обвинуваченої незаконно впливати на вказаних осіб з метою схилити до дачі неправдивих показань на її користь. Підтвердженням чого є, зокрема, пояснення потерпілої, що обвинувачена після вчинення злочину телефонувала до неї один раз, однак розмова тривала короткий проміжок часу і мала характер прохання про примирення з потерпілою, при цьому не отримано відомостей про те, що обвинувачена схиляла потерпілу давати неправдиві показання. Таким чином, посилання прокурора в клопотанні на існування вказаного ризику також не знайшло свого підтвердження.

Виходячи з наведеного, суд враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, об`єктивні відомості про наявність у обвинуваченої трьох утриманців (дітей віком 4, 9 та 14 років), те, що остання не працює, має постійне місце проживання, де має стійкі соціальні зв`язки, те, що обвинувачена раніше не судима, не підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень, - клопотання прокурора слід задовольнити та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а також покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які відповідатимуть обраному запобіжному заходу та будуть запобігати можливому виникненню ризиків наведених прокурором у клопотанні, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; утриматися від спілкування з свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_1 про обставини вчинення кримінального правопорушення поза межами залу судового засідання.

Розглядаючи клопотання захисника та обвинуваченої про надання дозволу ОСОБА_2 пройти медичне обстеження на стан здоров`я в Бережанській ЦРКЛ та бути присутньою в органах міграційної служби Бережанського району при оформленні та видачі паспорту синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки її участь як матері останнього є обов`язковою, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки право обвинуваченої на охорону здоров`я не може бути обмежене, а обмеження обвинуваченої бути присутньою в органах міграційної служби Бережанського району при оформленні та видачі паспорту синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матиме наслідком позбавлення неповнолітнього ОСОБА_4 можливості оформити паспорт.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 315 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Куропатники Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, не працюючої, вдови, яка має на утриманні двоє малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, раніше не судимої, запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченій ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою суду та покласти на неї строком на два місяці виконання наступних обов`язків:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання;

-утриматися від спілкування з свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_1 про обставини вчинення кримінального правопорушення поза межами залу судового засідання.

Надати дозвіл ОСОБА_2 пройти медичне обстеження на стан здоров`я в Бережанській ЦРКЛ та бути присутньою в органах міграційної служби Бережанського району при оформленні та видачі паспорту синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати до виконання Бережанському ВП ГУНП в Тернопільській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: