Вирок № 88940178, 27.04.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/6657/19

Провадження №1-кп/523/551/20

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

27.04.2020 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого судді Шкуренкова М.В.

за участю секретаря Нужна І.А.

прокурора Газієва А.Е.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, маючого середню-технічну освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, не маючого реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.08.1997 року Ленінським районним судом м.Миколаїва за ч. 2 ст.140, ч.1 ст.215-3 КК України (1960р.) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 18.06.1998 року Березовським районним судом Одеської області за ч.2 ст.140 КК України (1960р.) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 19.01.2004 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.187, ч.3 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років 6 місяців;

- 11.09.2012 року Ленінським районним судом м.Миколаїва за ч.2 ст.289, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;

- 12.09.2013 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. Звільнився умовно-достроково 06.05.2016 року, не відбута частина 4 місяці 28 днів.

по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово засудженим, у тому числі, за корисливі злочини, 27.02.2019 року приблизно о 05 годині 30 хвилин ранку, зі сторони вул..Атамана Головатого в м.Одесі, проліз через вікно без скла, на територію будівлі ПАТ «Одеський машинобудівний завод», розташованого за адресою: м.Одеса, вул..Чорноморського козацтва, 141, де, на території механозбирального цеху, заволодів виробом заводу - металевою шестернею моделі ПК-6,3 вартістю 266 гривень 66 копійок, однак винести та скористатися зазначеним виробом не зумів, оскільки був помічений та затриманий співробітниками охорони заводу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснив, що у скоєному розкаюється, матеріальні збитки потерпілим відсутні, оскільки він не довів злочин до кінця та майно повернуто власникам. По суті справи пояснив, що 27.02.2019 року, приблизно 0 5 годині ранку він заліз через вікно без скла на територію машинобудівного заводу у м.Одесі, звідки намагався викрасти шестерню, але був помічений та затриманий охороною заводу. Крім того, обвинувачений пояснив, що він утримується під вартою з 17.07.2019 року.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати:

- по ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за ознаками: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене повторно та винуватість обвинуваченого у скоєних злочинах доказана повністю.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, відсутність наслідків для потерпілого, повне відшкодування матеріальних збитків, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не одружений, характеризується посередньо, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся, має фактичне місце мешкання у м.Одесі.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Загальна сума витрат на залучення експертів під час досудового розслідування складає 1144,00 гривень, які належить стягнути з обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обиралась та скасуванню не підлягає.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання останнього, а саме з 17.07.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Держави в особі ОНДЕКЦ - 1144,00 (одну тисячу сто сорок чотири гривні) - вартість проведеної по справі експертизи №121 ТГ від 28.03.2019 року.

Речові докази по провадженню, а саме металева шестерня моделі ПК-6,3, яка повернута представнику потерпілого під розписку - вважати повернутою за належністю.

Матеріали кримінального провадження №12019161490000386 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2019 року - зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: