Ухвала суду № 88938050, 27.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.04.2020 Справа № 554/3554/20

Провадження №1-кс/554/5770/2020

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави – Гольник Л.В.,

при секретарі – Плюксюк І.Ю.,

за участю прокурора – Майка Р.С.,

захисника – Хоміча Р.Г.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Майка Р.С.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42020040010000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Розумівка Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, раніше не судимого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, перебуваючого у військовому званні «молодший сержант», наказом № 176 від 30.08.2019 року зарахований до списків особового складу військової частини А1126, яка дислокується у смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області,-

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів, з визначенням розміру застави 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 147 280 (сто сорок сім тисяч дві вісімдесят) гривень.

Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020040010000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав застосувати запобіжний захід строком на 60 діб, з визначенням розміру застави, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин. Вказував на такі ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, прокурор повідомив, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку, оскільки за таких обставин він як військовослужбовець повинен перебувати за місцем дислокації військової частини, яка на даний час знаходиться в зоні Операція об`єднаних сил. Проте підозрюваний не має наміру повертатися до військової частини. Отже вказані ризики є наявними.

Захисник підозрюваного просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.

Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020040010000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.08.2019 року наказом №176 (по стройовій частині) командира військової частини А1126, яка дислокується у смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини А1126 та призначено на посаду – командира відділення самохідно-артилерійської батареї 2 парашутно-десантного батальйону військової частини А1126.

Молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11,16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20.01.2015 року в Україні діє особливий період.

08.01.2020 року молодший сержант ОСОБА_1 , діючи всупереч наведених вище вимог Статуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину А1126 без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення у військову частину А1126, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

Таким чином, 08.01.2020 року молодший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебував за межами військової частини до 25.04.2020 року.

За викладених вище обставин дії молодшого сержанта ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

25.04.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що вручена 25.04.2020 року органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозра за ч. 4 ст. 407 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990р., п. 32, Series A, N 182).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , актом службового розслідування проведеного посадовими особами військової частини А1126 за фактом самовільно залишення військової частини молодшим сержантом Селяковим В ОСОБА_5 , іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, розлучений, має стійких соціальних зв`язків, за місце своєї реєстрації не проживає, намірів повернення до військової служби немає, слідчий суддя приходить до висновку, що існують реальні підстави вважати, що, знаходячись на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, знаходячись на волі підозрюваний матиме можливість незаконно впливати на свідків, оскільки свідки є його підлеглими, а також не всі свідки допитані, що може призвести до їх подальшої зміни або відмови свідчити у кримінальному провадженні.

Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, та незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1 має негативну характеристику за місцем несення служби, а також те що останній не має наміру проходити військову службу.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А1126, без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про те, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного, оскільки він є військовослужбовцем, військова частина в якій останній служить відряджена до зони проведення Операції об`єднаних Сил, а підозрюваний повертатися до військової служби не бажає, у зв`язку з чим не буде досягнуто мети кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів оскільки:особисте зобов`язання – останній, перебуваючи на свободі зможе чинити тиск на свідків в кримінальному провадженню з метою перешкоджанню проведення якісного досудового розслідування та встановлення істини, а також вказаний запобіжний захід потребує особливої довіри до особи, яку він втратив у зв`язку з тим, що залишив військову частину; особиста порука – на адресу органів досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний не бажає повертатися до військової служби, у місці реєстрації він не проживає, оскільки з 29.02.2019 року там проживає лише його діти з дружиною, з якою він розлучений; застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його рідних або інших осіб про врахування можливостей про внесення застави.

У разі застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Східного ТУ ВСП строком на 60 діб, тобто до 24 червня 2020 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 11.30 год. 25 квітня 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А1126, без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі гаупвахти Східного ТУ ВСП.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа гаупвахти Східного ТУ ВСП негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м.Полтави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Л.В.Гольник