Рішення № 88936766, 27.04.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4681/19

пр. № 2/336/356/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Брагіній І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що 08.06.2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю Kia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілю Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої автомобіль Mitsubishi зазнав механічних пошкоджень. Вина ОСОБА_1 встановлена постановою суду. Позивачем у відповідності до положень чинного законодавства, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника транспортного засобу застрахована не була, власнику автомобілю Mitsubishi ОСОБА_2 виплачене страхове відшкодування в сумі 7444,94 гривень. Крім того, МТСБУ понесло витрати за збір документів та визначення розміру шкоди в сумі 540 гривень. По суті вимог позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 7984,94 гривень в якості відшкодування збитків, а також судовий збір.

Ухвалою суду від 11.10.2019 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачеві двічі за адресою зареєстрованого місця проживання направлялись копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копіями позовної заяви та доданих документів.

У встановлений судом строк та на дату розгляду справи відповідачем відзив на позовну заяву поданий не був.

Будь-які клопотання чи заяви сторонами не заявлялись, судом не вирішувались.

При вивченні письмових доказів судом встановлено наступне.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2017 року, яка набрала законної сили та не оскаржувалась ОСОБА_1 , останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Як зазначено у постанові суду, 08.06.2017 року о 12:50 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Kia Sportage д.н. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Запоріжжі по бул. Шевченка, 69, під час руху заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль Mitsubishi Colt, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням гр.. ОСОБА_2 , чим порушив п. 10.9 ПДР.

12.06.2017 року ОСОБА_2 направила до МТСБУ повідомлення про ДТП.

31.07.2017 року власник транспортного засобу Mitsubishi ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ з заявою про виплату їй відшкодування завданої шкоди.

За висновком № 89 від 27.07.2017 року суб?єкта оціночної діяльності вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Mitsubishi Colt, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 8898,77 гривень.

18.12.2017 року МТСБУ виплатило ОСОБА_2 7444,94 гривень, що підтверджено платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 19.12.2017 року.

Крім того, 15.09.2017 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_3 540 гривень з призначенням платежу «оплата послуг аваркома (експерта) по справі №42951, згідно рах. №80 від 15.05.2017 р., т.з. НОМЕР_2 ».

При вирішенні спору виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вказує ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положенням ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 від 01.07.2004 року визначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України № 1961 у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 41.1 Закону України № 1961 передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

Як вказує ст. 38.2 Закону України № 1961 МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи вищевикладені положення закону, суд вбачає підстави для стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, виплаченого на користь ОСОБА_2 в сумі 7444,94 гривень, а також витрат на проведення оцінки отриманих автомобілем ОСОБА_2 пошкоджень, які виконані спеціалістом-автотоваровідом, аварійним комісаром, оцінщиком ОСОБА_3 в сумі 540 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вивчивши та дослідивши докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Також з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 7984,94 гривень (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 94 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРЮО 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 27 квітня 2020 року