Ухвала суду № 88936701, 24.04.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 370/2475/18

Провадження по справі № 1-кп/367/229/2020

У Х В А Л А

24 квітня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі колегії:

головуючого судді Линника В.Я.,

суддів Саранюк Л.П., Кафтанова В.В.,

за участі: секретаря Балинської О.С.,

прокурора Запорожець О.В.,

захисника Корнієнка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження, внесене 09.04.2018 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018110210000227, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки такий строк спливає, а ризики, які було враховано при обранні такого запобіжного заходу, не відпали.

Захисник заперечував проти продовження строку тримання під вартою, оскільки відсутні докази наявності ризиків, на які посилалася прокурор в своєму клопотанні, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Решта учасників в судове засідання не з?явились.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується, а суд не взмозі призначити наступне судове засідання до цієї дати.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дійшов висновку, що залишаються ризики, які спонукають суд продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, а саме: враховуючи, що він звинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства небезпечного для життя потерпілого, існує ризик того, що він зможе незаконно впливати на потерпілого, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів.

Жоден із більш м`яких видів запобіжних заходів не забезпечить запобіганню зазначеного ризику.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У зв?язку з цим суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зміну виду запобіжного заходу. Такий вид запобіжного заходу як домашній арешт не забезпечить запобіганню зазначеного вище ризику.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну виду запобіжного заходу.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє з 24.04.2020 р. по 22.06.2020 р. включно.

На ухвалу до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області може бути подана апеляція протягом 7 днів з дня проголошення ухвали.

Судді:

В.В. Кафтанов В.Я. Линник Л.П. Саранюк