Ухвала суду № 88935928, 23.04.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 203/3136/19

Провадження № 2/317/251/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних невиконанням рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває вказана позовна заява.

21 квітня 2020 року до суду позивачем подано заяву про забезпечення даного позову.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд враховує наступне.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову визначені у статті 150 ЦПК України.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, а також підстави пред`явлення останнього та заявлені позовні вимоги, а також додані до заяви письмові докази, суд враховує наступне.

У заяві про забезпечення позову позивач посилався на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2010, з відповідачів на його користь було стягнуто заборгованості за договором позики в сумі 2922198,13 грн., з яких суму основного боргу в розмірі 1297923,43 грн. та пеню в сумі 1624274,70 грн. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.12.2012 порушено справу про банкрутство ТОВ «ВАЛОК». Проте, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2019 затверджено мирову угоду, укладену 07.05.2019 між ТОВ «ВАЛОК» та кредиторами, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів і провадження у справі про банкрутство закрито. Таким чином, позивач стверджує, що відповідачі продовжують користуватись його коштами та заподіяли збитки, пов`язані із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляції та несплати 3% річних.

В зв`язку з цим, а також внаслідок отриманої інформації про наміри ТОВ «ВАЛОК» продати належне йому ліквідне майно (розміщене за адресою: АДРЕСА_1 ) та 50 % в статутному фонді, позивач з метою забезпечення позову просив заборонити відчуження спального корпусу літ. «М», дерев`яного котеджу літ. «Ш», дерев`яного котеджу літ. «Щ», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ТОВ «ВАЛОК», до закінчення розгляду справи в суді.

Поряд з цим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта – ТОВ «ВАЛОК» № 207299518 від 22.04.2020, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , вказаному товариству належить 47/200 об`єкта, що складається з артезіанської свердловини-дизельної літ. «Б», склад літ. «В», навіс літ. «Г», № 1 – огорожа (1/2 частки), № 2 – ворота.

Відтак, позивачем не надано доказів того, що ТОВ «ВАЛОК» є власником майна, а саме: спального корпусу літ. «М», дерев`яного котеджу літ. «Ш», дерев`яного котеджу літ. «Щ», розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Крім того, роздруківка комерційної пропозиції, доданої до заяви про забезпечення позову, містить відомості про продаж майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто жодним чином не стосується майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Суд, дослідивши надані докази у сукупності, зазначає що всі вони свідчать лише про те, що ТОВ «ВАЛОК» має на праві власності певне майно.

Наразі матеріали заяви не містять доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову належним чином не обґрунтована. За наведених обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних невиконанням рішення суду – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя С.В. Яркіна