Ухвала суду № 88935770, 22.04.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/218/2020

Справа № 243/4695/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Гакала Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, кримінальні провадження (згідно із ЄДРДР 12019050420000032, ЄРДР 12019050420000114) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Красний Лиман Донецької області, громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Терни, Краснолиманського району Донецької області, громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Киркача І. С.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник Прядко Р.А.,

представник потерпілого Хандій С.М.,

потерпіла ОСОБА_4 ,

представник потерпілого Зозуля Є.В.,

представник потерпілого Щербак В.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 висловив клопотання стосовно проведення органами ДБР перевірки співробітників поліції, щодо застосування відносно нього недозволених методів при його затриманні, а саме: застосування до нього фізичного і морального впливу з метою визнання провини за кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженню, які він не скоював, по що написав відповідну заяву.

Інші учасники судового розгляду проти задоволення клопотання ОСОБА_3 не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до переконання про доцільність задоволення клопотання ОСОБА_3 виходячи з такого.

Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих прав.

За змістом ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і законність.

У статті 8 КПК України вказується, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував (див. рішення у "Спінов проти України" п.55), що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на те, що її було піддано серйозному неналежному поводженню з боку правоохоронців на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції ( 995_004 ) "гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в... Конвенції", за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним привести до встановлення й покарання винних осіб (див. рішення у справі ОСОБА_5 та інших (Assenovand Others), від 28 жовтня 1998 року, Звіти 1998-VIII, п. 102, та у справі "Лабіта проти Італії" ( 980_009 ) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, п. 131, ЄСПЛ 2000-IV). Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також передбачають, щоб розслідування було незалежним, безстороннім та було об`єктом публічного нагляду, у той час як компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі "Менешева проти Росії" (Menesheva v. Russia), N 59261/00, п. 67, ЄСПЛ 2006-...).

Слід зазначити, що слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення до правоохоронного органу, що фактично є передумовою для початку досудового розслідування.

Так, стаття 214 КПК України зобов`язує слідчий орган невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Дана норма з`явилася саме в результаті реформування кримінальної юстиції в Україні (затверджена указом президента України від 8 квітня 2008 року N9311/2008) і не передбачає прийняття процесуального рішення про відкриття провадження, а прямо зобов`язує слідчого або прокурора це виконати. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийняті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз норм КПК України переконує, що доводи обвинуваченого в судовому засіданні про застосування до нього під час досудового розслідування будь-яких недозволених методів ведення слідства, повинні бути належним чином перевірені для реалізації захисту порушених прав особи, та наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.

Суд наголошує, що така перевірка, за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, у зв`язку із чим, слід ретельно перевірити наведені обвинуваченим ОСОБА_3 доводи стосовно спричинення йому тілесних ушкоджень співробітниками поліції під час його затримання.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 7, 9, 22, 214, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Провести перевірку заяви обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно застосування до ОСОБА_3 недозволених методів ведення досудового слідства співробітниками Лиманського відділення ГУНП в Донецькій області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Копію цієї ухвали разом із заявою обвинуваченого ОСОБА_3 направити до Державного бюро розслідувань для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений о 13 год. 25 хв., 24 квітня 2020 року.

Головуючий суддя О. В. Ільяшевич