Ухвала суду № 88935585, 27.04.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6092/19

У Х В А Л А

про розгляд заяви про відвід судді

27 квітня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Парова І.І.

за участю :

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оноківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, скасування права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оноківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, скасування права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки.

На адресу суду 27.04.2020 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, мотивуючи тим, що суддя Бенца К.К. другий рік розглядає справу та порушує «розумні строки» визначені чинним законодавством, допускає «вибіркове застосування» норм матеріального та процесуального права на користь відповідачів по даній справі та не звертає уваги на важливі речі та долучає до матеріалів справи «невідомого походження із сфальсифікованими та підробленими підписами документи". Також в заяві посилається на те, що головуючою суддею допущено поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема стосовно вчасного незадоволення заяви про арешт захоплених відповідачами земельних ділянок. На його думку викладені обставини викликають сумніви в об`єктивності та упередженості судді . Окрім того, вказує, що не довіряє судді Бенца К.К. і має право на справедливий і неупереджений суд, а тому просить заяву про відвід задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді з підстав викладених у ній. Зокрема вказав на те, що на їх адресу надійшла непідписана заява від відповідача ОСОБА_3 про приєднання доказів до справи, а замість додатків надійшло 31 пустих чистих аркушів паперу.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Представник відповідача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач Оноківська сільська рада в підготовче судове засідання не забезпечила явку свого представника, представник відповідача не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Проти позову заперечують.

Заслухавши пояснення представника позивача з приводу заявленого судді відводу, суд приходить до наступного.

Підстави для заяви відводу судді передбачені ст. ст. 36,37 ЦПК України.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ст. 36 ЦПК України).

Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя відводиться за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Однією із підстав для відводу судді, позивач вказує, порушення розумності строків розгляду справи, визначені чинним законодавством.

Проте незгода із строками розгляду справи, не може бути підставою для відводу. Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач та представник позивача не зявлялись в призначені судові засідання на 26.12.2019 року на 14 - 50 год., ( хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням № 8800021911882 та № 8800021911920) та на 06.02.2020 року на 15-30 год. ( хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням № 8800022188696). В подальшому судові засідання призначені на 17.03.2020 року на 11-30 год., 14.04.2020 року на 10-50 год., 22.04.2020 року на 15-20 год., 24.04.2020 року на 11-45, а відтак дана підстава не може бути розглядом питання про відвід судді.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних критеріїв, вироблених практикою ЄСПЛ: складність справи, поведінка заявника, поведінка державних органів, значущість питання для заявника.

Також однією з підстав відводу є фактично незгода позивача з процессуальними рішеннями судді Бенца К.К.

Разом з тим слід зазначити, що сторона у разі її незгоди з прийнятими суддею процессуальними рішеннями має процессуальне право, щодо оскарження таких рішень, а відтак дана підстава не може бути розглядом питання про відвід судді.

Будь-які докази на підтвердження фактів, які б свідчили про особисту зацікавленість судді в розгляді справи в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, аналізуючи заяву щодо наявності підстав для відводу судді передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Позивач в заяві про відвід судді зазначила, що не довіряє судді Бенца К. К .

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, оскільки є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які розяснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обовязковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями субєктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та обєктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо обєктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Таким чином, суд піддавши аналізу підстави для відводу у справі № 308/6092/19, з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, зважаючи на те, що у сторони провадження виникли сумніви в неупередженості судді вважає, що наявні обєктивні компоненти, які змушують сторону сумніватися в неупередженості суду незалежно від його поведінки, оскільки вони не залежать від волі самого суду (судді), однак обєктивно існують, від так з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, заяву про відвід судді слід задовольнити.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Бенца К.К. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оноківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, скасування права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки - задовольнити.

Відвести суддю Бенца К.К. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оноківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, скасування права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки.

Передати матеріали цивільної справи №308/6092/19 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К.Бенца