Рішення № 88935528, 24.04.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2640/20

Категорія 79

2/295/1376/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Зубрицькій Т.Л.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

встановив:

Позивач звернулася в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради, на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 28 967,79 грн., вихідну допомогу - 9870,34 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки - 61834,63 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 35831,04 грн.

При цьому посилається на те, що вона з 01.12.1994 року працювала на посаді бухгалтера, а в подальшому - головного бухгалтера, Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради. Наказом від 11.12.2019 року позивача звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатів.

Позивач вказує, що при звільненні їй не були виплачені грошові кошти у повному обсязі, зокрема заборгованість із заробітної плати, вихідна допомога, компенсація за невикористані дні відпустки, та, вказуючи на порушення строків їх виплати, просить стягнути 136 503,80 грн. загальної суми з врахуванням середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.12.1994 року працювала на посаді бухгалтера, а з 17.05.1999 року - на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради.

Наказом підприємства від 11.12.2019 року ОСОБА_1 звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йму виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

За статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 статі 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

За положеннями ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємством, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З наданої до позову довідки Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про заборгованість (а.с.12), яка приймається судом як належний і допустимий доказ, слідує, що заборгованість відповідача по заробітній платі (з відрахуванням передбачених до утримання податків) станом на 26.12.2019 року становить 28 967,79 грн.

Належним розрахунком також підтверджено суму компенсації за не використану відпустку, що становить 61 834,63 грн. (з відрахуванням передбачених до утримання податків) - а.с.8.

Згідно дослідженої судом довідки Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської радипро суму вихідної допомоги розмір заборгованості по вихідній допомозі (з відрахуванням передбачених до утримання податків) станом на 26.12.2019 року складає 9870,34 грн. (а.с.6).

Зазначений вище розмір вихідної допомоги відповідає порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, та застосовується у випадках виплати вихідної допомоги.

Розмір середньоденного заробітку позивача за період жовтень-листопад 2019 року становив 559,86 грн.

З даного розміру середньоденної заробітної плати суд виходить і при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку у період з 12.12.2019 року, як часу прострочення зобов`язання з виплати всіх належних працівникові сум при звільнені, по 16.01.2020 року (визначено позивачем).

З огляду на час затримки розрахунку при звільненні, який становить 23 робочих дні, та середньоденної заробітної плати позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку становитиме 559,86 грн. (середньоденна заробітна плата) х 23 (робочі дні затримки) = 12876,78 грн.

Вказана сума визначена без врахування передбачених до утримання податків.

Нарахування середнього заробітку за період з жовтня 2019 року не грунтується на вимогах ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати в сумі 28 967,79 грн., вихідну допомогу - 9870,34 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки - 61 834,63 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку за період з 12.12.2019 року по 16.01.20202 року в сумі 12 876,78 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, також в дохід держави в частині звільнення позивача від сплати судових витрат, суд стягує судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради (місцезнаходження - 10003, м. Житомир, м-н Короленка, 4) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

-заборгованість по заробітній платі 28 967,79 грн.,

-вихідну допомогу - 9870,34 грн.,

-компенсацію за невикористані дні відпустки - 61 834,63 грн.,

-середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку за період з 12.12.2019 року по 16.01.20202 року в сумі 12 876,78 грн.

Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань у відповідний період і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 908,02 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вищенаведені строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Д.М.Лєдньов