Ухвала суду № 88933927, 24.04.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/62/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді-доповідача Пустовойт Т.В., судді Іванченко А.М., присяжних: Філонової С.А., Шкільняк З.О., Челпан Е.В., при секретарі судового засідання Родіної Н.В., за участю прокурора Сластіна М.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників Лосякової Т.І., Комарова І.О., Здор К.С., Оснач Л.О., потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представників потерпілих Пишневської Н.І. , Ходової Я.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі в режимі відеоконференції за засобом відеофіксації заяву про відвід судді Іванченко А.М.,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ст.257, ч.4 ст.296, ч.4 ст.407 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Іванченко А.М., посилаючись на те, що остання, на його думку, має упередженість, оскільки знаходиться в особливих відносинах зі свідком сторони обвинувачення ОСОБА_9 , а також дочкою потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , що стало йому відомо з даних соціальної мережі Facebook. На підтвердження своїх доводів надав відповідні скріншоти.

Захисник Оснач Л.О. в судовому засіданні підтримала заявлений її підзахисним відвід, вказуючи, що її підзахисному стало відомо вказані обставини, в зв`язку з чим в нього виник сумнів у неупередженості судді, це його процесуальне право.

Прокурор заперечував проти відводу судді Іванченко А.М. в зв`язку із відсутністю на то законних підстав, оскільки позначення людини як «Друг» в соціальній мережі ще не означає дружні стосунки у традиційному сенсі цього слова. При цьому, зазначив, що для виключення упередженості судді відмовляється від допиту в якості свідка такої особи як ОСОБА_9 .

Представники потерпілих підтримали позицію прокурора та заперечували проти відводу судді Іванченко А.М., вважаючи вказані обставини не підтвердженими відповідними доказами, а заяву обвинуваченого надуманою.

Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що особа, на яку вказує у своїй заяві обвинувачений ОСОБА_3 , не являється її дочкою чи родичкою, а лише має таке ж прізвище.

Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення відводу судді Іванченко А.М., вказала на затягування процесу обвинуваченим.

Захисники та їх підзахисні зазначили, що відвід судді може бути задоволеним за умов, якщо є дійсні сумніви в неупередженості судді Іванченко А.М. та наявні підстави.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п.1).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п.1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі «Білуха проти України», «Бочан проти України», «Газета «Україна-центр» проти України» та ін.)

Водночас Консультативна рада європейських суддів у п.12 Висновку №1 (2001) наголошує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.

Сумніви в незалежності відсутні, коли у «об`єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі «Кларк проти Сполученого Королівства»). Навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Відповідно до позиції Ради суддів, яка підкріплена міжнародною судовою практикою, термін «друг», що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не означає дружніх стосунків в традиційному сенсі цього слова. Існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість; соціальна мережа є просто специфічним засобом комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, і в цьому випадку - однаковий рід занять. Ступінь близькості між «друзями» у соціальній мережі суттєво варіюється. Позначення людини як «друга» в Facebook не розрізняє близького друга та далекого знайомого. Оскільки «друг» в соціальній мережі не обов`язково є другом у традиційному значенні цього слова. Отже, лише факт того, що суддя є «другом» в Facebook з адвокатом сторони чи свідком, не більше, не є підставою для обґрунтовуваного побоювання, що суддя не може бути неупередженим або що суддя знаходиться під впливом Facebook «друга».

Кожна соціальна мережа має власний довідковий центр. Facebook не є виключенням. В цій соціальній мережі існує розділ «Friending» та підрозділ до нього, тобто кому користувач може надіслати запит, щоб його додали до списку друзів. Крім того, соціальна мережа Facebook містить таку допоможну функцію як створення окремих сторінок. Окрема сторінка призначена для брендів, компаній, організацій та громадських діячів, які мають бажання створити свою присутність в зазначеній мережі, а профілі представляють окремих людей.

Отже позначення певної особи в соціальних мережах як «друга» не можна трактувати як вказівку на ступінь або інтенсивність відносин судді з такою особою, тобто про дружбу у звичайному розумінні цього слова. Отже, передчасно говорити про недотримання принципу неупередженості, оперуючи лише такими формальними ознаками.

Заявником не надано даних, що вказують на упередженість та необ`єктивність судді при розгляді кримінального провадження, а також факту дійсних дружніх стосунків зі свідком ОСОБА_9 чи зазначеною особою ОСОБА_12 (спільних фотознімків, переписки, тощо). Аналіз доводів заяви про відвід судді Іванченко А.М. ґрунтується на суб`єктивних переконаннях заявника.

Таким чином, обставин, які б виключали участь судді Іванченко А.М. у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.75 КПК України та доказів, що свідчили б про її упередженість обвинуваченим ОСОБА_3 не надано, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 76, 81 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Іванченко А.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: А.М. Іванченко

Присяжні: С.А. Філонова

З.О. Шкільняк

Е.В. Челпан