Рішення № 88932063, 27.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Київ № 640/14682/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доНачальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвої Тетяни Олександрівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправними рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвої Тетяни Олександрівни (14006, м. Чернігів, проспект Миру, 21-а), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912), в якому просить суд:

1) визнати рішення начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Андрєєвої Тетяни Олександрівни, викладене у п. 8 Пропозиції щодо преміювання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області за квітень 2019 року - протиправним;

2) скасувати наказ про «Преміювання працівників Держархбудінспекції» за квітень 2019 року від 22.04.2019 № 5-П, в частині преміювання завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України здійснити перерахунок заробітної плати завідувачу сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області ОСОБА_1 за квітень 2019 року з урахуванням премії у розмірі 10%.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що влітку 2017 його було призначено на посаду завідувача сектору правової роботи Управління ДАБІ у Чернігівській області. У червні 2018 на посаду начальника управління було призначено ОСОБА_2 , у якої до позивача виникли неприязні відносини, у зв`язку з неодноразовою участю позивача у проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади начальника управління.

Бажаючи звільнення позивача, як вважає позивач, ОСОБА_2 навмисно почала створювати дискомфортні умови праці, а саме: надавала доручення, виконання яких не входить до посадових обов`язків та необґрунтовано занижувала щомісячну премію, як складову частину заробітної плати.

Позивач зазначає, що 05.06.2019 він звернувся до Голови ДАБІ України з заявою щодо надання копій витягу з наказу на преміювання за квітень 2019, відносно позивача.

17.06.2016 він отримав лист від 11.06.2019 з копією наказу про преміювання працівників Держархбудінспекції від 22.04.2019 № 5-П та копію "Пропозиції щодо преміювання" Управління ДАБІ у Чернігівській області за квітень 2019.

Пунктом 3 наказу премійовано працівників територіальних органів - структурних підрозділів апарату ДАБІ за квітень 2019 згідно з пропозиціями та з урахуванням відпрацьованого часу.

Відповідно до п. 8 додатку Пропозиції щодо преміювання начальником Управління ДАБІ в Чернігівській області ОСОБА_2 Майнолику Д.В., завідувачу сектору правової роботи Управління встановлена премія у розмірі 0%, що обґрунтовано відпусткою.

Між тим, згідно з пропозиціями про преміювання Управління ДАБІ за квітень 2019, розмір премії складав 10%.

Позивач не погоджується з рішенням начальника Управління ДАБІ у формі пропозицій про преміювання та оскаржуваним наказом у відповідній частині, просить його скасувати.

Позивач зазначає (а.с. 17), що у квітні 2019 не перебував у відпустці.

Позиція відповідачів.

Відповідач, начальник Управління ДАБІ у Чернігівській області Андрєєва Т.О., у поясненнях від 24.12.2019 зазначила, що відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про державну службу», премія виплачується в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Згідно з положенням про преміювання, затвердженого наказом ДАБІ України від 15.08.2016 № 566 премії кожному державному службовцю встановлюються з урахуванням пропозиції безпосереднього керівника державних службовців, відповідно до його особистого внеску в результати роботи підрозділу. Далі всі пропозиції передаються на розгляд Голові ДАБІ, після розгляду пропозицій готується наказ про преміювання.

Зазначається, що за квітень 2019 були направлені пропозиції щодо преміювання до ДАБІ. Згодом було виявлено помилку в обґрунтуванні пропозиції про відсоток премії та направлено виправлені пропозиції щодо преміювання за квітень 2019 до ДАБІ України. Зазначена помилка в обґрунтуванні на відсоток премії не вплинула, оскільки визначальне значення мають особистій внески в результати роботи.

За квітень 2019 премія ОСОБА_1 становила 0 %, оскільки ним не було проявлено ініціативність в роботі, не було здійснено належного супроводження справ в інтересах ДАБІ, проведення семінарів, надання консультацій, що б свідчило про особистий внесок в результати роботи підрозділу та з 08.04.2019 по 12.04.2019 позивач перебував на лікарняному у зв`язку з чим була відсутня поточна робота.

Відповідач, ДАБІ України, у відзиві від 27.12.2019 зазначає про безпідставність позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

Звертає увагу, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата складається, зокрема, з премії (у разі її встановлення). До премій можуть належать місячні премії відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. При цьому, ч. 5 ст. 52 Закону України «Про державну службу» визначає, що премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Звертає увагу, що відповідно до п. 4 розділу 1 Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 13.06.2016 № 646 встановлення премій проводиться керівником державної служби відповідно до затвердженого положення про преміювання, на який міститься посилання вище у поясненнях начальника Управління ДАБІ, з урахуванням низки критеріїв. Фонд преміювання розподіляється пропорційно фонду заробітної плати за посадовими окладами та фактично відпрацьованого часу.

Однак, як зазначає ДАБІ, позивач не зазначає та не надає жодних доказів, які б підтвердили належне виконання ним своїх посадових обов`язків як завідувача сектору правової роботи Управління у вигляді проявлення ініціативності в роботі, належного супроводження справ в інтересах ДАБІ у вигляді прийнятих на користь ДАБІ судових рішень, проведення семінарів чи надання консультацій посадовим особам Управління з питань законодавства у сфері містобудування, що свідчили б про особистий внесок позивача у загальний результат роботи за період квітня 2019.

Між тим, уточнене обґрунтування визначення премії у розмірі 0% зумовлено відсутністю ініціативності в роботі, неналежне виконання претензійно-позовної роботи щодо представництва інтересів ДАБІ в судах, відсутність проведення семінарів та надання консультацій, які б підтвердили особистий внесок позивача у загальний результат роботи.

Водночас ДАБІ вважає, що сама по собі «пропозиція щодо преміювання» не є рішенням, яке може бути оскаржене.

Відтак, ДАБІ вважає вимоги до начальника Управління ДАБІ безпідставними та звертає увагу, що з позову не вбачається - у чому саме полягає протиправність прийнятого ДАБІ наказу про преміювання. Акцентує увагу, що преміюванню проводиться з метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення ефективності, якості, заінтересованості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності за доручену роботи або поставлене завдання.

Між тим, додається, відповідно до наказу ДАБІ від 14.06.2019 № 259 «ОС», 18.06.2019 позивача звільнено з посади у зв`язку з отриманням останнім двох негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності.

У відповіді на відзив від 03.01.2020 позивач заперечив щодо доводів відповідачів.

У Запереченнях на відповідь на відзив від 15.01.2020 ДАБІ України не погодилось з доводами позивача та відповідач наполягав на відсутності підстав для задоволення позову. Додатково, крім іншого, знову звертається увага на перебування позивача у певний період квітня 2019 на «лікарняному».

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 10.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Встановлені судом обставини.

Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини перебування позивачем на державній службі, роботи на вищезазначеній посаді, зміст оскаржуваного наказу та пропозицій про преміювання, а відтак, враховуючи, що ці обставини пі підтверджуються відповідними доказами, ці обставини є встановленими.

Так, 22.04.2019 за № 5-П ДАБІ України прийнято наказ «Про преміювання працівників Держархбудінспекції» за квітень 2019.

Згідно із початковими Пропозиціями щодо преміювання, які підписані (1) першим заступником Голови Управління ДАБІ у Чернігівській області, (2) начальником Управління та (3) відповідальним працівником бухгалтерської служби, загальний розмір премії становив до 10%. Позивачу розмір премії визначений у розмірі 0 %, обґрунтування - «відпустка».

Між тим, вбачається формування оновлених Пропозицій про преміювання за квітень 2019, де відсоток премії за квітень 2019 встановлений позивачу на рівні 0%. Обґрунтування: незадовільне виконання посадових обов`язків через систематичну відсутність на робочому місці.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається, зокрема, премії (у разі встановлення).

Відповідно до ч. 3 ст. 50 цього Закону до премій належать: за результатами щорічного оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про державну службу" премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Відповідно до пункту 1.2 Положення про преміювання державних службовців Державної архітектурно-будівельної інспекції України, затвердженої наказом Держархбудінспекції від 15.08.2016 р. № 566 "Про затвердження Положень про преміювання" преміювання державних службовців проводиться з метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності державних службовців за доручену роботу або поставлені завдання.

Відповідно до пункту 2.4 Положення, розмір місячної премії державного службовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи Держархбудінспекції.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 13.06.2016 р. № 646 затверджено Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів) (далі - Типове положення).

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Типового положення про преміювання розмір премії державного службовця встановлюється керівником державної служби в державному органі шляхом видання відповідною наказу (розпорядження).

Згідно із пунктом 2 Розділу ІІ Типового положення, який кореспондується із пунктом 2.5 Положення, розмір місячної або квартальної премії державного службовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням таких критеріїв: 1) ініціативність у роботі; 2) якість виконання завдань, визначених положеннями про державний орган, самостійний структурний підрозділ, у якому працює державний службовець, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу та безпосереднього керівника державного службовця; 3) терміновість виконання завдань; 4) виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо) - далі Критерії.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Типового положення, керівники самостійних структурних підрозділів відповідного державного органу або особи, які їх заміщують, на основі розрахунків, наданих бухгалтерською службою, готують пропозиції щодо встановлення розміру місячної або квартальної премії кожному державному службовцю з урахуванням пропозицій безпосередніх керівників державних службовців.

Пунктом 3.2 Положення встановлено, що керівники структурних підрозділів Держархбудінспекції або особи, які їх заміщують, на основі доведених відділом обліку розрахункових операцій, бухгалтерського обліку та звітності Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності показників готують обґрунтоване подання щодо встановлення розміру місячної премії кожному державному службовцю з урахуванням пропозицій безпосередніх керівників державних службовців, відповідно до його внеску в результат роботи підрозділу.

З наведеного у сукупності вбачається, що преміювання є заходом заохочення працівника та залежить від виконання завдань під час виконання обов`язків державної служби, від його вкладу в загальний результат роботи, якості роботи та результатів, оцінка щодо чого здійснюється за сукупністю вищевикладених Критеріїв.

Само ж по собі виконання посадових обов`язків не є самостійною та достотною підставою для преміювання.

По суті премія надається за визначні та суттєві досягнення, а не лише за само по собі перебування на службі.

При цьому, самі по собі «пропозиції про преміювання» не створюють для певного службовця будь-яких правових наслідків, оскільки виходячи із самого змісту їх найменування є лише пропозиціями, тобто оцінкою керівником за своїм внутрішнім переконанням результатів роботи підлеглого працівника, яке (внутрішні переконання) не може бути переоцінене судом, а пропозиції - скасовані судом. Остаточне рішення щодо преміювання приймається керівником ДАБІ у формі наказу про преміювання.

У даному випадку, зазначаючи про наявність у нього права на премію, тобто внаслідок визначних досягнень у роботі, позивач, однак, в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України не наводить навіть певних доводів, які б могли слугувати підставою для визнання його роботі у період квітня 2019 як визначної з досягненням суттєвих результатів у роботі та які б спростовували доводи керівника Управління щодо відсутності підстав для преміювання.

При цьому, у період п`яти робочих днів квітня 2019 позивач знаходився на лікуванні та не здійснював виконання обов`язків державної служби, що підтверджується табелем обліку робочого часу, а відтак, відповідно, позивач у вказаний період часу не працював та відсутні докази його досягнень по службі, зокрема, відсутні і будь-які докази реалізації значних успіхів у роботі позивача за попередні періоди, які б дали свій результат у період роботи Управління у квітні 2019 році.

Більш того, у порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не надано жодних доказів неприязного відношення до нього з боку керівництва Управління, надання незаконних вказівок чи таких, що не відповідають посадовій Інструкції позивача чи доказів на підтвердження інших обставин, які б ставили під сумнів об`єктивність та неупередженість дій начальника Управління по відношенню до позивача.

Відтак, оцінюючи вищенаведене у сукупності, суд не вбачає підстав для висновку про необ`єктивність чи протиправність дій чи рішень начальника Управління ДАБІ у Чернігівській області по відношенню до позивача у зв`язку з формування пропозицій щодо преміювання працівників Управління в частині рекомендації про преміювання позивача у розмірі 0%, оскільки відносно преміювання позивача вказаною особою вчинено дії, які відповідають наведеним вище вимогам законодавства та фактичним обставинам, у т.ч. з урахуванням перебування позивача на лікуванні, та, відповідно, у суду відсутні підстави для висновку про протиправність спірного наказу ДАБІ України про преміювання.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які є безпідставними та необґрунтованими, та, відповідно, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, у т.ч. в частині похідних вимог - про зобов`язання ДАБІ України вчинити певні дії.

Наведені позивачем доводи та наданім ним докази, у т.ч. щодо помилкового зазначення початково обґрунтування розміру пенсії знаходженням позивача у відпустці, не спростовують наведеного та не доводять зворотного, скільки під час розгляду справи позивачем так і не наведено обставин досягнення визначних досягнень у роботі за період квітня 2019 року.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, підстави для відшкодування судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72 - 77, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін