Рішення № 88931623, 27.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1165/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому, враховуючи письмові пояснення від 10.03.2020 щодо розміру моральної шкоди, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради щодо розгляду клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеуст рою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для безоплатної передачі у вла сність площею 0,0693 га (693 м2), яка знаходиться на терито рії Кам`янець-Подільської м/р Хмельницької обл. в межах м.Кам`янець-Подільський (ІКК: КОАТУУ 6810480000 , зона 17, квартал 002 на Публічній кадастровій карті України) - АДРЕСА_1 з зовнішніми межами, позначеними чорним кольором, та згідно таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки графічних ма теріалах, доданих до цього клопотання;

- зобов`язати Кам`янець-Подільську міську раду на першому пленарному засіданні з моменту набрання рішен ням законної сили прийняти мотивоване рішення за наслід ками розгляду клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для бе зоплатної передачі у власність площею 0,0693 га (693 м2), яка знаходиться на території Кам`янець-Подільської м/р Хмель ницької обл. в межах м. Кам`янець-Подільський (ІКК: КОАТУУ 6810480000 , зона 17, квартал 002 на Публічній кадас тровій карті України) - АДРЕСА_1 з зовнішніми ме жами, позначеними чорним кольором, та згідно таблиці із за значенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки графічних матеріалах, доданих до цього клопотання;

- стягнути з Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень) моральної шкоди;

Також позивач просить зобов`язати Кам`янець-Подільську міську раду подати суду протягом місяця з моменту набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що строк на розгляд її клопотання, отриманого відповідачем 23.12.2019, сплив, а рішення не було прийняте, що вказує на протиправну бездіяльність. Про причини своєї бездіяльності (не розгляду клопотання) відповідач її не повідомляє. Тривале очікування дій відповідача виснажує, викликає психічне напруження, посилене тим, що вона знаходиться у декретній відпустці, викликає розчарування в діяльності народних обранців громади, зневіру у підтримку та захист молоді, утвердженні та збереженні сім`ї, створює додаткове психічне напруження, викликане дискримінацією, адже за час своєї бездіяльності відповідач розглянув (прийняв рішення) щодо інших аналогічних клопотань.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що 14 січня 2020 року Кам`янець-Подільська міська рада розглянула клопотання позивача. Згідно протоколу засідання вісімдесят четвертої сесії міської ради VII скликання, питання було винесене на розгляд сесії, для чого був сформований проект рішення № 2 "Про надання про дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (згідно графічних матеріалів) ОСОБА_1 ". За проект рішення проголосувало 9 - "за" (рішення не прийнято). Листом за № 5/02-14-250 від 21.01.2020 позивача повідомлено, що проект рішення розглядався на пленарному засіданні сесії Кам`янець-Подільської міської ради 14.01.2020, але при голосуванні не набрав необхідної кількості голосів.

Також зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння моральної шкоди та не надано доказів причинного зв`язку між протиправною поведінкою Кам`янець-Подільської міської ради та заподіяною їй моральною шкодою (у вигляді душевних страждань, переживання, стресу та відчуття невизначеності).

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій вказує, що вирішення питань, віднесених до компетенції відповідача, здійснюється шляхом прийняття рішень ненормативного характеру. Відтак, питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач зобов`язаний був розглянути на своєму пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні. Крім цього, зазначені у відзиві листи їй не направлялися.

Відповідачем подано заперечення на відповідь, у якому зазначає, що у відповідності до п.3.6.2 регламенту міської ради проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими та повертається виконавцю. Інформація про відхилення проекту рішення заноситься до протоколу сесії.

Тому п. 3.6.2 регламенту регулює той випадок, коли проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, вважається відхиленим і таке відхилення є рішення міської ради.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Кам`янець-Подільською міською радою 23.12.2019 отримано поштовим зв`язком клопотання ОСОБА_1 від 20.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) площею 0,0693 га (693 м.кв.), яка знаходиться на території Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, для безоплатної передачі у приватну власність.

Позивачу листом №5/02-14-5534 від 27.12.2019 (підписаним заступником міського голови) була підготовлена відповідь, згідно якої питання, зазначене у клопотанні, буде винесене на розгляд постійної комісії міської ради з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології та на розгляд сесії міської ради.

14 січня 2020 року Кам`янець-Подільською міською радою розглянуто клопотання позивача, що підтверджується витягом з протоколу засідання вісімдесят четвертої сесії міської ради VII скликання. Питання було винесене на розгляд сесії, для чого був сформований проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (згідно графічних матеріалів) ОСОБА_1 ". Стосовно проекту рішення проголосувало 9 - "за", 2 - "проти", 6 - "утрималось", 7 - "не голосувало" (рішення не прийнято).

При цьому, згідно аркушу-погодження проекту рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (згідно графічних матеріалів) ОСОБА_1 ", зазначені заперечення (не відповідає генплану) Директору департаменту містобудування, архітектури, начальника юридичного управління та секретаря міської ради, вчинені 27.12.2019.

Позивачу підготовлено лист за № 5/02-14-250 від 21.01.2020 (підписаний заступником міського голови), згідно якого проект рішення з порушеного питання розглядався на пленарному засіданні сесії Кам`янець-Подільської міської ради 14.01.2020, але при голосуванні не набрав необхідної кількості голосів.

Водночас, доказів направлення на адресу позивача (чи отримання нею) зазначених листів Кам`янець-Подільською міською радою не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абз.1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №803/1244/16.

При цьому, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Тобто, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи щодо земельних питань передбачає прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.

Отже, міською радою за результатами розгляду питання позивача на пленарному засіданні сесії не було прийнято рішення, що вказує на відповідну бездіяльність відповідача, котра є протиправною.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №461/2782/17.

Відповідач зазначає, що згідно п.3.6.2 Регламенту міської ради проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими та повертається виконавцю. Інформація про відхилення проекту рішення заноситься до протоколу сесії. Однак, вказана норма регламенту не може замінювати собою норму Закону №280/97-ВР, який має вищу юридичну силу.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.10 ст.59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Протокол не є рішенням (актом) в розумінні ст. 59 Закону №280/97-ВР, він не містить обґрунтування неприйняття рішення та відмови в задоволенні заяви позивача з посиланням на норми чинного законодавства (оскільки вичерпний перелік підстав для відмови визначений ЗК України), що, в свою чергу, позбавляє права на його оскарження у випадку незгоди.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Кам`янець-Подільської міської ради на першому пленарному засіданні з моменту набрання рішен ням законної сили прийняти мотивоване рішення за наслід ками розгляду клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.

При цьому, як встановлено судом, відповідач рішення по заяві позивача на пленарному засіданні ради не прийняв, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, обмежившись написанням листа за №5/02-14-250 від 21.01.2020.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2018 по справі №804/1469/17 та від 29.01.2019 по справі №824/332/17-а.

Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, моральна шкода повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин (тобто бути похідною).

У п.56 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №464/3789/17 зазначено, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У позовній заяві позивач вказував на те, що моральні страждання завдані бездіяльністю відповідача щодо розгляду її клопотання.

Згідно матеріалів справи, позивач один раз звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що не може свідчити про систематичність бездіяльності органу державної влади. Аналогічна правова позиція викладену у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №580/1617/19.

При цьому, згідно поданих відповідачем доказів, клопотання позивача було розглянуте на пленарному засіданні сесії ради 14.01.2020 (тобто у визначений ЗК України строк), однак у зв`язку з тим, що проект рішення не набрав необхідної кількості голосів, таке рішення не було прийняте.

У п.30 постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №580/1617/19 викладено правову позицію, згідно якої сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Проте позивач не надав суду переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та завданням моральної шкоди (у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань, тощо).

Позивачем не доведено, що бездіяльність відповідача завдала наслідків, які зумовили страждання позивача та спричинили йому моральну шкоду. У справі немає доказів, які б вказували на це, так само як і обґрунтування її розміру. Отже, позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №159/1257/18 та від 12 березня 2020 року по справі №159/751/17.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Позивач не навів аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надав доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі №804/5361/16 та від 26 березня 2020 року по справі №823/175/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1681,60 грн., тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 20.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Кам`янець-Подільську міську раду на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання цим рішенням суду законної сили, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.12.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із прийняттям рішення відповідно до ст.ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янець-Подільської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 квітня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Кам`янець-Подільська міська рада (Майдан Відродження, 1, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 26571846)

Головуючий суддя Д.А. Божук