Рішення № 88931274, 24.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2020 р. № 623/316/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області в особі Територіального сервісного центру № 6344 (на правах відділу м. Ізюм) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із позовною заявою до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області в особі Територіального сервісного центру № 6344 (на правах відділу м. Ізюм), в якому просить суд : визнати протиправними дії з відмови в державній реєстрації вищевказаного транспортного засобу мотоцикл марки VIPER MX 125V, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 ; зобов`язати здійснити державну реєстрацію транспортного засобу мотоцикл марки VIPER MX 125V, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.01.2020 адміністративна справа в порядку ст.29 КАС України передана в провадження Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 справа прийнята суддею до провадження та призначено розгляд справи, в порядку, визначеному ст.257 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації транспортного засобу, оскільки надана до реєстрації довідка-рахунок підтверджує обставини укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу і не потребує додаткового підтвердження права власності на транспортний засіб.

Відповідач, правом подання відзиву на адміністративний позов не скористався, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 отримав 03.03.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

30.06.2014 позивачем придбано мотоцикл марки VIPER MX 125V, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

12.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію транспортного засобу, на яку отримав лист відповідача від 13.12.2019 № 31/20-4-475, яким з посиланням на п.3.1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документі, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2013 № 379 та п.8 Порядку державної реєстрації 9перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388 відмовлено у реєстрації транспортного засобу, в наслідок ненадання документа підтверджуючого правомірність придбання.

Перевіряючи оскаржувані рішення , дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).

Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Суд звертає увагу на ту обставину, що на час придбання спірного транспортного засобу (30.06.2014), редакція пункту 8 Порядку №1388 була викладена наступним чином: «Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери».

Проте, Кабінетом Міністрів України 18.11.2015 прийнято постанову №941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», якою в тому числі внесено зміни до Порядку №1388, а саме пункт 8 викладено у наступній редакції: «Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені та засвідчені в установленому порядку:

договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

договори купівлі-продажу нових транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою;

свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону».

Отже, з 18.11.2015 довідка-рахунок не являється документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом, що підтверджує правомірність придбання. Суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію транспортного засобу у грудні 2019, тобто після того як законодавство зазнало змін в частині скасування довідки-рахунку.

Відтак, відмова у реєстрації ТЗ є обґрунтованою, оскільки не суперечить вимогам Порядку №1388, в частині надання правовстановлюючих документів.

Аналогічні висновки суду висловлені в постанові Верховного суду від 25.04.2018 справа № 803/336/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз`яснити учасникам справи, що обчислення строків, визначених в ухвалі, здійснюється із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Суддя Зоркіна Ю.В.