Рішення № 88930863, 23.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2020 року м. РівнеСправа №460/1664/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення, викладене у листі від 03.03.2020 за №2473-3808/Р-02/8-1700/20, та рішення від 02.03.2020 №43/03.15-24 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру за вислугу років пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії), виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Військової прокуратури Західного регіону України від 11.02.2020 №79, з 13.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу посаді заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в званні підполковник юстиції і був звільнений зі служби та з органів прокуратури. З 2004 року позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури та підвищено заробітну плату за аналогічною посадою, з якої позивач був звільнений. З метою перерахунку раніше призначеної йому пенсії, ним отримано довідку Військової прокуратури Західного регіону України про заробітну плату від 11.02.2020 №79. Покликаючись на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії). Проте, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 "Про умови оплати праці прокурорів" зміна розміру посадових окладів працівників прокуратури, не є підставою для перерахунку пенсії, а такий перерахунок проводиться лише для тих у кого змінено розміри посадових окладів. Вважає, рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років протиправними та такими, що порушують гарантоване державою його право на пенсію.

Ухвалою суду від 11.03.2020 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач усунув допущені недоліки.

Ухвалою суду від 24.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 передбачено порядок оплати праці працівників органів прокуратури, а не проведення перерахунку пенсій, призначених на умовах Закону України "Про прокуратуру". Вказав, що положення ч.20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VI зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення 13.12.2019. Натомість, з 13.12.2019 підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у первинній редакції. Тому, призначені працівникам прокуратури пенсії можуть перераховуватися лише у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури після 13.12.2019. При цьому, зазначив, що п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені Законом України "Про прокуратуру". Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за вислугу років за довідкою від 11.02.2020 №79, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019. Крім того, частиною другою статті 86 Закону України "Про прокуратуру", що діє на момент звернення позивача із позовом пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати. Тож відсутні підстави для проведення перерахунку із розміру 90% від суми місячної заробітної плати. Абзацом 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки положеннями Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що сума пенсії не може перевищувати встановлений максимальний розмір пенсії, то вимога щодо зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без обмеження її граничного розміру є необґрунтованою та передчасною. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , 1962 року народження, проходив службу в органах прокуратури на посаді заступника військового прокурора Рівненського гарнізону до звільнення за вислугою років.

З 01.03.2004 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області, де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% складових заробітної плати (а.с.4, 7).

11.02.2020 Військовою прокуратурою Західного регіону України позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за №79, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.03.2018 за відповідною (прирівняною) посадою заступника військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України, з урахуванням усіх складових, становить 39524,01 грн (а.с.6).

17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою (а.с.5).

02.03.2020 ГУ ПФУ в Рівненській області прийнято рішення №43/03.15-24 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.18), яке обґрунтоване тим, що згідно з ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону від 28.12.2014 №76-VІІІ), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак, Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівника органів прокуратури не визначено. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, визнано неконституційними. Вказано, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять, починаючи з 13.12.2019. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019. При цьому, зазначено, що п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені Законом України "Про прокуратуру". Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за вислугу років за довідкою від 11.02.2020 №79, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019.

Аналогічний зміст міститься і в листі відповідача від 03.03.2020 за №2473-3808/Р-02/8-1700/20 (а.с.16).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Станом на час призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон №1789-XII).

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону №1789-XII, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до статті 50-1 Закону №1789-XII вносились зміни, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Проте, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". При цьому на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було.

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та втратив чинність Закон №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15.12.2015.

Так, Закон №1697-VII, в редакції на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, не містив аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII, в редакції Закону №76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідає Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24.12.1997 №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2019 у справі №820/2462/17, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15.05.2019 у справі №640/20317/16а, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019.

Відтак, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №79, виданої 11.02.2020 Військовою прокуратурою Західного регіону України, підвищення заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою ОСОБА_1 заступника військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України відбулося 01.03.2018, та з урахуванням усіх складових, становить 39524,01 грн (а.с.6). Вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії від 17.02.2020 (а.с.5).

Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 (з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019). Більше того, ГУ ПФУ в Рівненській області взагалі заперечує право позивача на такий перерахунок.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Рівненській області, яка виразилась у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України від 11.02.2020 №79.

При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155, яка набула чинності 16.01.2020 та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, суд до уваги не бере, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. Більше того, пунктом 7 такої постанови установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 не може бути застосована для перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Щодо покликання позивача на статтю 50-1 Закону №1789-XII, як на законодавчу підставу перерахунку пенсії, то суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин вказана норма втратила чинність, а тому застосуванню не підлягає.

Натомість на час вирішення спору, спірні правовідносини регулює частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції.

Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Корецький та інші проти України", щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується ("Маестрі проти Італії").

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішення, викладеного у листі від 03.03.2020 за №2473-3808/Р-02/8-1700/20, та рішення від 02.03.2020 №43/03.15-24 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.

Водночас, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в первинній редакції на підставі довідки Військової прокуратури Західного регіону України від 11.02.2020 №79 в розмірі 90% місячної заробітної плати, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 13.12.2019.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії без обмеження максимального розміру, суд зазначає, що спірні правовідносини сторін, які є предметом судового розгляду в даній справі, виникли не у зв`язку з обмеженням відповідачем максимального розміру пенсії позивача. Відтак, така позовна вимога є передчасною, адже судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено підстав для зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без обмеження її граничного розміру, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладене у листі від 3 березня 2020 року за №2473-3808/Р-02/8-1700/20, та рішення від 2 березня 2020 року №43/03.15-24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в первинній редакції) на підставі довідки Військової прокуратури Західного регіону України від 11 лютого 2020 року №79 в розмірі 90% місячної заробітної плати, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 13 грудня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.