Ухвала суду № 88930777, 27.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3579/20

УХВАЛА

27 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про:

визнання протиправною систематичну, на протязі 2012 - 2020 років, відмову Головного управління ПФУ в Одеський області щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, з урахуванням підвищення середнього заробітку (окладу), а також виходячи з 90% від середнього заробітку з 2015 року;

скасування всіх незаконних рішень органів ПФУ з зазначених питань, прийнятих органами ПФУ області за період 2012-2020 років та наявні в матеріалах особової справи в органах ПФУ в Одеській області;

зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Одеський області здійснити з 2012 року перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 11.03.2002 року) у відповідності до довідок прокуратури Одеської області про заробітну плату за період 2012-2020 років, які є в матеріалах пенсійної справи, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії;

подання звіту про виконання рішення суду;

визнання протиправною відмову Головного управління ПФУ в Одеський області щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)2019;

скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області/Управління застосування пенсійного законодавства/ Відділ з питань перерахунків пенсій №13/№951370144884 від 23.03.2020 року про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років за рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)2019;

зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Одеський області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років за рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)2019;

вирішення, що строк на оскарження рішень органів ПФУ ОСОБА_1 , не пропущено.

звільнення ОСОБА_1 , як особу похилого віку, від сплати судового збору за подану заяву.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.

У порушення п.2 ч.5 статті 160 КАС України ОСОБА_1 , не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача; офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.

Крім того, позивачем у порушення п.4 ч.5 статті 160 КАС України не чітко зазначено зміст позовних вимог.

Суд звертає увагу, що статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Проте, ОСОБА_1 , просить суд, зокрема: «…скасувати всі незаконні рішення органів ПФУ з зазначених питань, прийнятих органами ПФУ області за період 2012-2020 років та наявні в матеріалах особової справи в органах ПФУ в Одеській області…», при цьому, позивач не конкретизує, які саме рішення необхідно визнати протиправним (визнання рішень «незаконними» законодавством (КАС України) не передбачено), тощо.

Крім того, клопотання про: зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою не пропущеним, звільнення від сплати судового збору до позовних вимог - не відноситься.

Суд наголошу, що позовні вимоги мають бути викладені максимально чітко і стисло.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.04.2018 року у справі № П/901/378/18, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 826/391/18, які зводяться до того, що позовні вимоги мають відповідати способам захисту порушених прав, свобод або законних інтересів, установлених статтею 5 КАС України.

Крім того, згідно статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси реорганізовано у Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, суд не вважає за доцільне його залучення у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві частково відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. Зокрема, ОСОБА_1 , вказано: «… копії рішень ПФУ… всього на 5 аркушах…», тощо. Крім того, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, , а саме національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду по справі №160/7887/18 від 08.05.2019 року - засвідчення доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не було засвідчено докази додані до матеріалів позовної заяви.

У порушення п.11 ч.5 статті 160 КАС України відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи кількість заявлених наразі ОСОБА_1 позовних вимог (основних та похідних) сума судового збору яка підлягає сплаті складає 4204,00 гривень. Доказів сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 , звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору, як особу похилого віку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів відношення до жодної з пільгових категорій, а тому, ОСОБА_1 , повинна сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Суд наголошує, що невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі та власного письмового підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, доказів сплати судового збору відповідно до кількості позовних вимог у розмірі 4204,00 гривень.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «…3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська 3) про визнання протиправною систематичну, на протязі 2012 - 2020 років, відмову Головного управління ПФУ в Одеський області щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, з урахуванням підвищення середнього заробітку (окладу), а також виходячи з 90% від середнього заробітку з 2015 року; скасування всіх незаконних рішень органів ПФУ з зазначених питань, прийнятих органами ПФУ області за період 2012-2020 років та наявні в матеріалах особової справи в органах ПФУ в Одеській області; зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Одеський області здійснити з 2012 року перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 11.03.2002 року) у відповідності до довідок прокуратури Одеської області про заробітну плату за період 2012-2020 років, які є в матеріалах пенсійної справи, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії; визнання протиправною відмову Головного управління ПФУ в Одеський області щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)2019; скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області/Управління застосування пенсійного законодавства/ Відділ з питань перерахунків пенсій №13/№951370144884 від 23.03.2020 року про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років за рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)2019; зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України в Одеський області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років за рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)2019 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

У випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку, надіславши її на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду - inbox@adm.od.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.