
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2020 р. № 400/776/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020
про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області під час проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити перерахунок суми пенсії позивачу, що була нарахована з 01.01.2018 р., із застосуванням коефіцієнту 80% грошового забезпечення та виплатити суму різниці.
Свої вимоги мотивує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 18.05.1997 року. Основний розмір пенсії під час її призначення був визначений у 80% грошового забезпечення. Проте, після перерахунку пенсії з 01.01.2018 розмір пенсії у відсотковому вимірі був зменшений до 70%.
На думку позивача, визначення пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення є протиправним, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства, при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії.
Ухвалою суду від 17.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.03.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зниження при перерахунку пенсії позивача розміру такої пенсії з 80% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення, оскільки відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка виплачувалась в розмірі 80% грошового забезпечення.
Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення.
Після проведення перерахунку пенсії позивач звернувся у січні 2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, відповідачем було надано роз`яснення ОСОБА_1 та повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії, виходячи із 80% грошового забезпечення, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на момент перерахунку, розмір пенсії, призначений за цим законом, не може перевищувати 70 % від грошового забезпечення.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення на рівні 70%, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2019 року.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суд, дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70% замість 80%.
Також, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2018 із застосуванням коефіцієнту 80% та виплатити відповідну суму різниці.
Однією з вимог заявлених позивачем в адміністративному позові, є вимога «Стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Відшкодування витрат на правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 06.02.2020 року, Акт №АП-0005 приймання передачі наданих послуг, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.02.2020 р.,свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія МК №001520, квитанція №5 від 13.02.2020 року.
Як вбачається з акту №АП-0005 приймання - передачі наданих послуг адвокатом ОСОБА_2 надавалися позивачу правові послуги.
Винагорода за вказані послуги було визначена в розмірі 1200,00 грн.
З огляду на викладене, суд зазначає наступне.
В Ухвалі суду про відкриття провадження зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тому дана категорія справ відноситься до справ незначної складності.
Суд також акцентує увагу на тому, що представником позивача доведено актом №АП-0005 приймання - передачі наданих послуг вартість наданих послуг ОСОБА_1 на суму 1200,00 грн яка складається з вивчення документів, формування правової позиції, аналізу судової практики з аналогічних справ, подання та підготовка до суду позовної заяви.
Суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у сумі 1200,00 грн. відповідають принципу співмірності, справа є незначної складності, сума витрат на правничу допомогу є пропорційною ціні позову.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року .
3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 року із застосуванням коефіцієнту 80% грошового забезпечення та виплатити суму різниці із врахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та 1200 (одну тисячу двісті гривень) витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга
Судове рішення № 88930614, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/776/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: