Ухвала суду № 88930433, 27.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

27 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1672/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши у підготовчому засіданні питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 18 листопада 2019р. № 12-3583/15-19 СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області видати ОСОБА_1 Наказ про дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, орієнтовною площею 2,00 га, у власність, для ведення особистого селянського господарства.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у жовтні 2019 року позивачка звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з письмовою заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, орієнтовною площею 2,00 га, у власність, для ведення особистого селянського господарства.

До заяви були додані копії паспорту позивачкм, ідентифікаційного номеру, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

18 листопада 2019 року відповідач прийняв Наказ № 12-3583/15-19 СГ «Про відмову у паданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», згідно якого у задоволенні клопотання позивачки було відмовлено, з огляду на те, що земельна ділянки, яка вказана у клопотанні, відноситься до земельної ділянки з кадастровим номером 4424884500:14:001:0056, на яку вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі.

Вважає зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже з норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до тих нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Також позивачка зазначає, що встановлений законодавцем перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідачем, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, зазначено наявність дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі.

Але за даними Держгеокадарстру на дату подання заяви позивачем та на даний час вказана земельна ділянка не передану у власність жодній особі.

Таким чином, на думку позивачки, відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, що не передбачені законодавством.

Ухвалою суду від 23.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку щодо зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року було прийнято до розгляду справу № 688/2908/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2, Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 28 квітня 2020 року.

У справі № 688/2908/16-ц, як і в даній справі № 360/1672/20, спір стосується відмови органу Держгеокадастру у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Ухвалою від 12 лютого 2020 року Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішеннях Верховного Суду України.

Верховний Суду складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду та Касаційного цивільного суду висловлюють позицію, у якій орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку. Зокрема, така позиція викладена у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 461/2132/17 (адміністративне провадження № К/9901/1160/17); від 31 липня 2019 року у справі № 472/1286/17-ц (цивільне провадження № 61-42797св18); від 11 вересня 2019 року у справі № 472/1284/17-ц (цивільне провадження № 61-39982св18); від 27 листопада 2019 року в справі № 671/464/17 (адміністративне провадження № К/9901/42945/18); від 22 січня 2020 року у справі № 707/2230/18 (провадження № 61-10975св19).

Таким чином, у вказаних постановах Верховний Суд підтримує позицію, що надання органом місцевого самоврядування чи органом державної влади дозволу на розробку проекту землеустрою двом окремим особам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам законодавства, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки. Тому права (інтереси) позивача, який раніше звернувся за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) порушені, оскільки надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод.

В той самий час, у постановах колегій суддів Касаційного адміністративного суду висловлюється позиція, у якій орган державної влади чи місцевого самоврядування має правові підстави для надання особі дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка вже сформована за заявою іншої особи, яка звернулася раніше, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Зокрема, така позиція викладена у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а (адміністративне провадження № К/9901/15205/18); від 19 червня 2018 року у справі № 750/8511/17 (адміністративне провадження №К /9901/49700/18); від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17 (адміністративне провадження № К/9901/69327/18). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18).

У вказаних постановах Верховний Суд підтримує позицію, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування) і тому права (інтереси) позивача, який раніше отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) не порушені.

У справі № 688/2908/16-ц буде вирішено питання щодо визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок, у ситуації коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц сприятиме повному та об`єктивному розгляду справи № 360/1672/20, тому провадження у справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц.

Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 360/1672/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.Г. Секірська