Ухвала суду № 88930313, 27.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2020 року м. Київ № 320/3491/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Приватного акціонерного товариства «УВТ-Сервіс» про стягнення заборгованості по виплаті пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Приватного акціонерного товариства «УВТ-Сервіс», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 2 за період з 1 січня 2019 року по березень 2020 року включно та доплати за період з 10 липня 2017 року по 31 грудня 2018 року з урахуванням донарахованого за 2019 рік в загальному розмірі 56 817, 27 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Зазначає, що відповідно до ст.ст. 55, 129 Конституції України судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до судочинства. Окрім того, позивач посилається на ст.73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відтак, зазначає, що управління не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

При вирішенні вказаного клопотання судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Поряд з цим, згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, суд звертає увагу, що відсутність коштів у державного органу не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов`язку щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у його постановах від 27.02.2018 року (справа №815/5096/16), від 15.03.2018 року (справа №523/9163/16-а).

Також, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абз.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Крім того, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не може вважатись належним чином обґрунтованим, оскільки законодавцем передбачено вирішення питання щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів з приводу сплати судового збору. Таким чином, невиконання вимог закону іншими органами державної виконавчої влади не може бути належним обґрунтуванням обставин відсутності коштів на сплату судового збору у позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити та запропонувати позивачеві сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21 020,00 грн.).

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 56 817, 27 грн. Таким чином, позовна заява має майновий характер. Отже, ставка судового збору за адміністративний позов майнового характеру становить 2 102,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову - 56 817,27 = 852,25 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до Приватного акціонерного товариства «УВТ-Сервіс» про стягнення заборгованості по виплаті пільгових пенсій.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Приватного акціонерного товариства «УВТ-Сервіс» про стягнення заборгованості по виплаті пільгових пенсій - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства Украіни процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова