Рішення № 88930149, 02.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2020 року Справа № 280/420/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 30.01.2020) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не сформування та не подання до Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі - продажу квартири від 10.09.2019 у розмірі 7 258,70, що підтверджується квитанцією від 10.09.2019 № 2552;

зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області подання про повернення помилково сплаченого позивачем збору у розмірі 7258,70 на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплата якого підтверджується квитанцією від 10.09.2019 № 2552.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , на виконання умов статті 49 Закону України «Про нотаріат», сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі - продажу. Водночас, позивач не є платником такого збору, оскільки є особою, яка придбавала житло вперше. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору, проте отримав відмову, обґрунтовану відсутністю підстав для його повернення. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, із посиланням на норми Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. від 11.02.2020 №6393), в якому зазначено, що при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі - продажу всі покупці мають сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які придбавають житло вперше. Поряд із цим, на сьогоднішній день не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Вважає, що надану позивачем в якості доказу придбання житла вперше копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не можна вважати належним та допустимим доказом придбання житла вперше з огляду на те, що вказаний витяг надавався саме щодо конкретного об`єкта нерухомого майна, а не щодо всіх об`єктів нерухомого майна. Вказує, що відповідач має доступ до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, проте зазначений реєстр не містить вичерпного переліку власників нерухомого майна. Відповідно, органи Пенсійного фонду в повній мірі не володіють інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

14.02.2020 від третьої особи надійшли пояснення (вх. №7083) на позовну заяву, в яких Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області посилається на пункт 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, та вказує, що повернення безпідставно сплачених коштів, у разі винесення судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 будуть задоволені в повному обсязі, має здійснюватись на підставі подання контролюючого органу, яке має бути подане платником до органу Казначейства.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає про таке.

10.09.2019 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що того ж дня вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтковською О.Г. та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2176, а позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості придбаного майна, що становить 7 258,70 грн., та підтверджується копією квитанції від 10.09.2019 №2552.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.12.2019 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, в обґрунтування якої зазначив, що придбавав житло вперше, проте отримав відмову, оформлену листом від 23.12.2019 №4034/05.3.

Вважаючи, що має право на повернення вказаної суми, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше.

За приписами п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

При цьому, відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787; тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 8 Порядку Мінфіна № 787).

Відповідно до підпункту 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17, у постанові від 02.04.2019 у справі №819/806/17, у постанові від 14.11.2019 у справі № 819/442/17.

Відтак, посилання третьої особи на те, що повернення безпідставно сплачених коштів має здійснюватись на підставі подання контролюючого органу, яке має бути подане платником до органу Казначейства, судом не приймаються.

Відповідно до абзацу десятого пункту 2.2 розділу II Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням або висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири підтверджується Договором купівлі - продажу від 10.09.2019, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2552, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, наголошуючи, що надану позивачем копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не можна вважати належним та допустимим доказом придбання ОСОБА_1 житла вперше з огляду на те, що вказаний витяг надавався саме щодо конкретного об`єкта нерухомого майна, а не щодо всіх об`єктів нерухомого майна, відповідач, на якого, як на суб`єкт владних повноважень, покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень, не надав суду жодного доказу, який би спростовував твердження позивача про придбання житла вперше, та свідчив би про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору. При цьому, відповідач має доступ до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, про що самостійно зазначає у відзиві на позовну заяву. Крім того, позивачем також надано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а не щодо конкретного об`єкта.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд вважає, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбавав житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу, підлягає поверненню.

При цьому, суд наголошує, що відсутність механізму перевірки органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови в поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Верховний Суд в своїх постановах, зокрема від 02.04.2019 у справі №819/806/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/17, дійшов висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Звідси, посилання відповідача на невноту інформації щодо осіб, які придбавають житло вперше, судом не приймаються.

Разом із тим, як вбачається із пояснень третьої особи, подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування має податватися до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, а не до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області.

За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області подання про повернення помилково сплаченого позивачем збору у розмірі 7258,70 на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплата якого підтверджується квитанцією від 10.09.2019 № 2552.

В той же час, в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області подання про повернення помилково сплаченого позивачем збору суд відмовляє.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо не сформування та не подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 38025409) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі - продажу квартири від 10.09.2019 у розмірі 7 258 (сім тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 70 коп., що підтверджується квитанцією від 10.09.2019 № 2552.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168; код ЄДРПОУ 38025409) подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7 258 (сім тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 70 коп з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплата якого підтверджується квитанцією від 10.09.2019 № 2552.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 02.04.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко