Ухвала суду № 88930110, 27.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

27 квітня 2020 рокуСправа № 280/2681/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізької області (69107, м.Запоріжжя, пр..Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 14 серпня 2019 року;

зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області привести у відповідність щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) інтегровану картку платника податків, шляхом скасування неправомірного нарахування єдиного внеску по фізичній особі - підприємцю, які стали підставою виникнення боргу та як наслідок формування вимоги про сплату боргу станом на 14.08.2019 року на загальну суму 23 785,08 грн. та забезпечити списання, безпідставно та умовно нарахованої суми.

Крім того, позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить суд:

зупинити стягнення на підставі вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 14 серпня 2019 року до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що він не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 14 серпня 2019 року, згідно з якої на позивача нараховано зобов`язання в розмірі 23 785,08 грн., що зумовило звернення до суду. Проте, відповідачем на даний час вживаються заходи для примусового стягнення з позивача суми зобов`язання, визначеного спірною вимогою. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову при наявності очевидності ознак протиправності оскаржуваної постанови призводить до ускладення захисту порушених прав позивача.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заявник просить суд зупинити стягнення на підставі вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 14 серпня 2019 року до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Але, заявником не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В той же час, ОСОБА_1 додано до заяви копії постанов:

- про відкриття виконавчого провадження ВП №60720701 від 28.11.2019 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959;

- про арешт коштів боржника ВП №60720701 від 10.04.2020 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №60720701 від 27.02.2020 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959;

- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60720701 від 27.02.2020 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959;

- про передачу виконавчого провадження ВП №60720701 від 02.01.2020 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959;

- про прийняття виконавчого провадження ВП №60720701 від 14.01.2020 року про примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959.

Але, суд звертає увагу заявника, що всі вищевказані постанови державного виконавця не мають жодного відношення до оскаржуваної позивачем вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 14 серпня 2019 року, оскільки у всіх вищезазначених постановах державного виконавця примусове виконання здійснюється на підставі вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104744-56У від 09.08.1959 року.

Крім того, суд зазначає, що всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказування та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Таким чином, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, тому заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Лазаренко