Рішення № 88929724, 24.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/118/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною відмову відповідача викладену в листі від 28.11.2019 №1509/03.12

- зобов`язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 на посадах: респіраторник по обслуговуванню підземних шахт (з 27.04.1995 по 30.12.1998), помічник командира взводу по обслуговуванню підземних шахт (з 31.12.1998 по 17.11.2002), командир номерного взводу по обслуговуванню підземних шахт (з 18.11.2002 по 03.01.2004), помічник командира загону по обслуговуванню підземних шахт (з 04.01.2004 по 25.04.2004), помічник командира загону по обслуговуванню підземних шахт (з 05.05.2004 по 07.06.2004): у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу РГКП "ВАСС "Кен" АРК по ЧС;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію у зв`язку з інвалідністю з врахуванням у нього пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 на посадах: респіраторник по обслуговуванню підземних шахт (з 27.04.1995 по 30.12.1998), помічник командира взводу по обслуговуванню підземних шахт (з 31.12.1998 по 17.11.2002), командир номерного взводу по обслуговуванню підземних шахт (з 18.11.2002 по 03.01.2004), помічник командира загону по обслуговуванню підземних шахт (з 04.01.2004 по 25.04.2004), помічник командира загону по обслуговуванню підземних шахт (з 05.05.2004 по 07.06.2004): у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу РГКП "ВАСС "Кен" АРК по ЧС - починаючи з 01.12.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 він проходив службу в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні (в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу РГКП "ВАСС "Кен" АРК по ЧС) на посадах, які відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказує, що 22.11.2019 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок його пенсії та зарахування до його пільгового стажу роботи за Списком №1 вищезазначеного періоду роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 він проходив службу в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні. Однак, відповідач відмовив йому у задоволенні заяви, зазначивши при цьому, що право на пенсію на пільгових умовах згідно з згідно з підрозділом 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, користуються працівники лише тих державних аварійно-рятувальних служб (формувань), які здійснюють гірничорятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості, натомість працівники Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС Списком №1 не передбачені.

Вважаючи таку відмову протиправною, а своє право на пенсійне забезпечення порушеним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 08 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 28 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/118/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 19 січня 2020 року було надіслано на адресу місцезнаходження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало 03 лютого 2020 року (а.с.32).

02 березня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначав, що не визнає позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Таку позицію аргументував тим, що Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, працівники Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС Списком №1 не передбачені, а тому, приймаючи рішення від 28.11.2019 про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні його стажу роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні до пільгового стажу за Списком №1, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло відповідно до чинного законодавства. З огляду на що, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.73-74).

Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що починаючи з 15.05.2013 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Розмір пенсії ОСОБА_1 був визначений з урахуванням наявності у нього загального страхового стажу в розмірі 37 років 6 місяців 23 дні (а.с.62).

Із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.8-10) вбачається, що:

- в період з 27.04.1995 по 29.12.1998 ОСОБА_1 працював на посаді респіраторника з обслуговування підземних шахт 27 воєнізованого гірничорятувального загону;

- в період з 30.12.1998 по 01.10.2002 позивач працював на посаді помічника командира взводу з обслуговування підземних шахт 27 воєнізованого гірничорятувального загону;

- в період з 02.10.2002 по 03.01.2004 позивач працював на посаді командира номерного взводу з обслуговування підземних шахт Жезказганського воєнізованого гірничорятувального загону філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій;

- в період з 04.01.2004 по 25.04.2004 позивач працював на посаді помічника командира загону з обслуговування підземних шахт Жезказганського воєнізованого гірничорятувального загону філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій.

Крім того, записом під №4 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 підтверджується, що на підставі наказу від 22.09.2000 №91/к 27 воєнізований гірничорятувальний загін був перетворений на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій (а.с.9).

Також, з наявної у матеріалах справи довідки від 25.09.2019 №02/11/02-731, виданої Жезказганським філіалом товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський центральний штаб професійних воєнізованих аварійно-рятувальних служб», вбачається що в період з 05.05.2004 по 07.06.2004 ОСОБА_1 працював на посаді помічника командира загону з обслуговування підземних шахт Жезказганського воєнізованого гірничорятувального загону філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій (а.с.11-12).

При призначенні ОСОБА_1 пенсії вищезазначені періоди його роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні, в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій, були зараховані до його страхового стажу в однократному обчисленні.

Однак, на переконання позивача, виконувана ним в період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні (в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій) робота на посадах: респіраторника по обслуговуванню підземних шахт, командира номерного взводу по обслуговуванню підземних шахт, командира загону по обслуговуванню підземних шахт та помічника командира загону по обслуговуванню підземних шахт, належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою про пільговий стаж роботи для призначення пенсії по списку №1 від 16.09.2019 №02/11/02-680, виданою Жезказганським філіалом товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський центральний штаб професійних воєнізованих аварійно-рятувальних служб».

З огляду на що позивач вважає, що вказані періоди роботи повинні бути зараховані до його страхового стажу на пільгових умовах, передбачених ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з цим, 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій на підставі довідок від 16.09.2019 №02/11/02-680 та від 25.09.2019 №02/11/02-731, виданих Жезказганським філіалом товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський центральний штаб професійних воєнізованих аварійно-рятувальних служб», просив зарахувати до його страхового стажу в пільговому обчисленні періоди роботи його роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 на посадах, віднесених до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та здійснити у зв`язку з цим перерахунок пенсії (а.с.47).

Розглянувши вищезазначену заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення від 28.11.2019, яким відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні стажу за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 до пільгового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підставою для прийняття такого рішення стало те, що відповідно до роз`яснення, наданого листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.08.2010 №3632/0/010/10-32, правом на пенсію на пільгових умовах згідно з згідно з підрозділом 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, користуються працівники лише тих державних аварійно-рятувальних служб (формувань), які здійснюють гірничорятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості, натомість працівники Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС Списком №1 не передбачені. У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку, що стаж роботи позивача за період з 27.04.1995 по 26.04.2004 не передбачений Списком №1, що не дає йому права для його зарахування в пільговому обчисленні.(а.с.57-58).

Про прийняте рішення позивача було повідомлено шляхом надсилання йому листа від 28.11.2019 №15/03.12 (а.с.59).

Зазначена відмова стала підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Отже, спірним у даній справі є питанням правомірності не зарахування відповідачем до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, стажу роботи позивача з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні (в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій) на посадах: респіраторника по обслуговуванню підземних шахт, командира номерного взводу по обслуговуванню підземних шахт, командира загону по обслуговуванню підземних шахт та помічника командира загону по обслуговуванню підземних шахт, через те, що на думку відповідача, робота позивача на вказаних посадах не передбачена Списком №1.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

В спірні періоди з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 позивач працював у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні, в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій, розташованому території Республіки Казахстан.

Відповідно до статті 4 Угоди між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення від 21.09.1995, пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Казахстан та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058).

Абзацами 9, 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Однак, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закон України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закон України № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Аналогічні положення закріплені також і у пункті "а" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-XII)

Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що робота на підземних роботах, з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, надає особі не тільки право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а ще й, відповідно до ст. 24 Закон України № 1058-IV, право на додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи за списком № 1.

Порядок застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що до 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Комплексний аналіз норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України №1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, право на зарахування певного періоду роботи до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 визначається органом, що призначає пенсію на підставі інформації, зазначеної в трудовій книжці такої особи та у виписці із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці. Натомість надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у трудовій книжці необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наведене свідчить, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли відсутня трудова книжка або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах.

Із досліджених судом під час розгляду справи записів трудової книжки, ОСОБА_1 слідує, що в період з 27.04.1995 по 25.04.2004 він працював у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні, в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій, на посадах: респіраторника з обслуговування підземних шахт, помічника командира взводу з обслуговування підземних шахт, командира номерного взводу з обслуговування підземних шахт та помічника командира загону з обслуговування підземних шахт. Крім того в трудовій книжці вказані документи, на підставі яких зроблені відповідні записи (а.с.8-10).

Крім того, з наявних у матеріалах справи довідок від 16.09.2019 №02/11/02-680 (а.с.48-50) та від 25.09.2019 №02/11/02-731 (а.с.55-56), виданих Жезказганським філіалом товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський центральний штаб професійних воєнізованих аварійно-рятувальних служб», вбачається що в період з 05.05.2004 по 07.06.2004 ОСОБА_1 працював на посаді помічника командира загону з обслуговування підземних шахт Жезказганського воєнізованого гірничорятувального загону філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій.

В спірний період роботи позивача з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 на посадах: респіраторника з обслуговування підземних шахт, помічника командира взводу з обслуговування підземних шахт, командира номерного взводу з обслуговування підземних шахт та помічника командира загону з обслуговування підземних шахт у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні, в подальшому перетвореному на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Підрозділом 5 «Гірничорятувальні частини (станції)» Розділу I «Гірські роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, за кодом 1010600а-18029 передбачена посада «Респіраторники, ремонтники респіраторів і протигазів», за кодом 1010600б-22988 передбачена посада «Командири взводів, їх заступники (помічники)», а за кодом 1010600б-23006 - посада «Командири загонів, їх заступники (помічники)».

Аналогічні посади була передбачені й у Списку №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Таким чином, посади, які позивач займав в період його роботи в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та в Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загону філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004, належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу в зарахуванні стажу за періоди роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 до пільгового стажу за Списком №1, обґрунтовуючи своє рішення тим, що відповідно до роз`яснення, наданого листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.08.2010 №3632/0/010/10-32, правом на пенсію на пільгових умовах згідно з згідно з підрозділом 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, користуються працівники лише тих державних аварійно-рятувальних служб (формувань), які здійснюють гірничорятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості, натомість працівники Державної спеціалізованої (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС Списком №1 не передбачені.

Однак суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає безпідставним посилання відповідача на роз`яснення, викладені листі Мінпраці та соціальної політики від 26.08.2010 № 3632/0/010/10-36 згідно з якими, правом на пенсію за віком на пільгових умовах користуються лише працівники тих державних аварійно-рятувальних служб, які здійснюють гірничо-рятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості, оскільки роз`яснення не є нормативно-правовими актами, натомість відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.

Крім того, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об`єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що державні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, іншими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 29 Гірничого закону України для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).

Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями), які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів гірничих підприємств, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що в спірний період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 ОСОБА_1 працював саме у воєнізованому гірничорятувальному загоні, тобто на підприємстві створеному для здійснення екстрених і невідкладних заходів з рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід на підприємствах вугільної та гірничої галузей.

Більш того, довідкою Жезказганського філіалу товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський центральний штаб професійних воєнізованих аварійно-рятувальних служб» від 25.09.2019 №02/11/02-731 підтверджується, що в періоди роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 у 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 виконував роботи по рятуванню людей, які постраждали при аваріях в підземних умовах шахт і рудників Жезказганського гірничо-металургійного комбінату (а.с.55-56).

В контексті зазначеного, суд приходить до висновку, що 27 воєнізований гірничорятувальний загін (в подальшому перетворений на Жезказганський воєнізований гірничорятувальний загін філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій), де в спірний період працював позивач, належить до підприємств, які здійснювали гірничорятувальне обслуговування об`єктів вугільної та гірничорудної промисловості, а посади які він обіймав в цей період - належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні періодів його роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 до пільгового стажу за Списком №1, обґрунтоване тим, що роботи, які він виконував не передбачені вказаним Списком №1, винесене в порушення вимог чинного законодавства, а зазначені в ньому правові підстави для відмови не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 щодо зарахування стажу за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 до пільгового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача по Списку №1 періодів роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 та здійснити перерахунок і виплатити йому пенсії з врахуванням вказаного пільгового стажу роботи за Списком № 1, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

З наведеного вбачається, що до 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

В пункті 4 Порядку № 383 зазначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п.4.1 Порядку № 383).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї Постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Предметом спірних правовідносин у даній справі, є зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004, а тому обов`язковою умовою для їх зарахування до пільгового стажу за Списком №1 є наявність результатів проведення в цей період атестації робочого місця за умовами праці. Натомість, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування вказаних періодів до пільгового стажу.

Позивач в спірний період працював в Республіці Казахсан, де питання атестації робочих місць регулювалося: наказом Міністра праці Республіки Казахстан від 03.04.1992 №26-П «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та

наказом Міністра праці та соціального захисту населення Республіки Казахстан від 15.01.1998 № 2-П "Про затвердження Положення про атестацію виробничих об`єктів організацій за умовами праці».

Разом з тим, доказів проведення чи не проведення в спірний період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 атестацій робочих місць ОСОБА_1 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій матеріали справи не містять.

Судом під час розгляду даної адміністративної справи досліджувалось рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 щодо зарахування стажу за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 до пільгового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та мотиви відмови, зазначені відповідачем у вказаному рішенні.

Натомість, дотримання необхідної умови для зарахування спірного період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 до пільгового списку №1 - проведення атестацій робочих місць ОСОБА_1 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій, не були підставами оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року, а тому вони позивачем не обґрунтовувались та не досліджувались судом під час розгляду даної справи.

Питання щодо зарахування певного періоду до пільгового стажу робои за Списком №1 належить до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача по Списку №1 періоди роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 та здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсії з врахуванням вказаного пільгового стажу роботи за Списком № 1, слід відмовити.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на встановлену протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 щодо зарахування стажу за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 до пільгового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2019 №1895 про зарахування стажу його роботи за період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій до пільгового стажу роботи за Списком №1, з урахуванням встановлених обставин справи та прийнятого судом рішення.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28 листопада 2019 року «Про відмову ОСОБА_1 щодо зарахування стажу за період роботи з 27.04.1995 по 26.04.2004 до пільгового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 22.11.2019 №1895 про зарахування стажу його роботи за період з 27.04.1995 по 26.04.2004 та з 05.05.2004 по 07.06.2004 в 27 воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Жезказганському воєнізованому гірничорятувальному загоні філіалу Республіканського державного казенного підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна служба "Кен" Агентства Республіки Казахстан з надзвичайних ситуацій до пільгового стажу роботи за Списком №1, із врахуванням висновків суду по даній справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.Е.Черняхович