Ухвала суду № 88929616, 24.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

24 квітня 2020 р. Справа №200/3183/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України, суд своєю ухвалою від 25 березня 2020 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк в 10 днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, а саме, для надання суду:

- документа про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

- нового тексту позовної заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, у двох примірниках.

17 квітня 2020 року, засобами електронної пошти до суду надійшла заява від імені ОСОБА_1 , за змістом якої заявник просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на брак коштів.

Вирішуючи питання про можливість задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд виходить з наступного.

Правилами ч. 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст. 132 КАС України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Приписами пункту 3 ч. 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору, може мати місце за умов передбачених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», та виключно з урахуванням майнового стану сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.

Клопочучи про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається лише на те, що на даний час він не має можливості сплатити судовий збір через брак коштів.

Разом з тим, така наведена позивачем обставина не може свідчити про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки останнє, має місце лише за наявності/доведеності скрутного матеріального становища особи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 1,2 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Згідно із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Суд зауважує, що позивачем суду не представлено жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан наразі є таким, що дійсно перешкоджає зверненню до суду, зокрема, відомостей про довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків/доходів, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про відсутність доходів членів сім`ї, тощо.

При цьому суд наголошує, що відстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати, чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку не інакше як на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

У зв`язку із наведеним, враховуючи недоведеність (ненадання жодних доказів) того, що матеріальне становище позивача наразі є таким, що не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання до суду даного позову, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року, передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст. 169 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, суд звертає увагу позивача на необхідність усунення решти недоліків встановлених ухвалою суду від 25 березня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, а саме подати до суду новий текст позовної заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, у двох примірниках.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 133,160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити.

Роз`яснити в цій ухвалі, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 169 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, який не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), позовна заява повертається позивачу.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров