Ухвала суду № 88929552, 27.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 квітня 2020 року Справа № 160/10944/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі про розподіл витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південний регіональний виробничо-комерційний відділ концерну «Украгротехсервіс», про визнання протиправним та скасування розпорядження та припису в частині,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південний регіональний виробничо-комерційний відділ концерну «Украгротехсервіс», про визнання протиправним та скасування розпорядження та припису в частині.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південний регіональний виробничо-комерційний відділ концерну «Украгротехсервіс», задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження про усунення порушень №97- Р від 11.09.2109 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво Міністерства юстиції України №36 від 08.02.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) частково, а саме: в частині зобов`язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 усунути порушення абз. 2 ч. 2 ст. 41, п. 2, ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом забезпечення ліквідатором збереження майна ТОВ "ДУКЛА" з дня свого призначення;

- визнано протиправним та скасовано розпорядження про усунення порушень №97- Р від 11.09.2109 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво Міністерства юстиції України №36 від 08.02.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) частково, а саме: в частині зобов`язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 усунути порушення абз. 7, ч. 2 ст. 41, п.1, ч.2, ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом формування ліквідатором з дня свого призначення ліквідаційної маси банкрута ТОВ "ДУКЛА", а саме: включення до переліку ліквідаційної маси майна банкрута, яке зазначено у інвентаризаційному описі основних засобів станом на 31.03.2019 р. (перелік великої рогатої худоби, корови у кількості 58 одиниць), окрім майна яке є предметом забезпечення грошових вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК";

- визнано протиправним та скасовано розпорядження про усунення порушень №97- Р від 11.09.2109 року, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво Міністерства юстиції України №36 від 08.02.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) частково, а саме: в частині зобов`язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 усунути порушення ч. 8 ст. 41, ч.4 ст. 71, п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом зарахування коштів від продажу майна банкрута у повному обсязі на основний рахунок боржника;

- визнано протиправним та скасовано припис про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019 р., винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво Міністерства юстиції України №36 від 08.02.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) частково, а саме щодо недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності порушення вимог п.1 ч.2 ст. 98 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині недотримання ТОВ "ДУКЛА" від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" письмового погодження незалежної оцінки заставного майна проданого частинами (лотами) на аукціонах;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 21-а; код ЄДРПОУ 43314918) судові витрати у розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

11.03.2020 року представником позивача подано клопотання, в якому заявлено, що докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, будуть подані в порядку ч.7 ст. 139 КАС України.

31.03.2020 року представником ОСОБА_1 надано суду клопотання, в якому просить:

- визнати поважним причини пропуску та поновити строк для позивача для подання до суду доказів розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу під час розгляду справи №160/10944/19;

- долучити до матеріалів справи №160/10944/19 детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом позивача та докази витрат понесених позивачем на правничу допомогу під час розгляду справи №160/10944/19;

- здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних з витратами позивача на правничу допомогу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року клопотання призначено до розгляду на 09.04.2020 року.

Про дату, час та місце розгляду зазначеного учасники процесу повідомлені належним чином, в судове засідання представники не з`явились.

Проте судом було враховано, що згідно змін внесених до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року № 540-IX строки звернення до адміністративного суду продовжено на строк дії такого карантину. Зазначені зміни набрали чинності з 02.04.2020 року. При цьому Постановою Кабінету Міністрів від 26.03.2020 року №215 продовжено карантин до 24.04.2020 року.

З огляду на вищенаведене розгляд клопотання представника позивача було перенесено на 27.04.2020 року о 16:00.

27.04.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд зазначеного за наявними у справі матеріалами.

27.04.2020 року відповідачем було подано заперечення проти клопотання про розподіл судових витрат (ухвалення додаткового судового рішення), в обґрунтування якого зазначено наступне: відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В той же час, ч.3 ст. 143 КАС України передбачено, то якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Із вищевикладеного, можна прийти до висновку, що докази, які підтверджують розмір понесених стороною судових витрат можуть бути подані після ухвалення рішення, не лише за умови подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів, а й за умови, коли подання таких доказів до закінчення судових дебатів є неможливим через наявність поважних причин.

Таким чином, документи, які підтверджують розмір понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу є такими, що були створені ще у 2019 році, тобто, до ухвалення рішення по суті справи № 160/10944/19 та були у представника Позивача і є такими, що могли б бути подані до закінчення судових дебатів у даній справі. Усі витрати на професійну правничу допомогу стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду, а тому могли бути визначені та підтверджені доказами до розгляду справи №160/10944/19 по суті. Представником Позивача не зазначено причин, за яких докази на підтвердження судових витрат подаються після закінчення судових дебатів.

Оскільки, документи, які на думку представника Позивача підтверджують розмір понесених Позивачем судових витрат є такими, що подані після закінчення судових дебатів без поважних причин, то підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог відсутні.

В судове засідання 27.04.2020 року представники учасників процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з неприбуттям представників учасників процесу в судове засідання, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі про розподіл витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки судом встановлено, що до закінчення судових дебатів, а саме 11.03.2020 року представником позивача подано клопотання, в якому заявлено, що докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, будуть подані в порядку ч.7 ст. 139 КАС України, та у зв`язку з тим, що справу було розглянуто в порядку письмового провадження, та позивач дізнався про наявність судового рішення у справі №160/10944/19 26.03.2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а інших доказів на підтвердження отримання позивачем рішення до цього строку, суду не надано, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду з відповідним клопотанням.

Відтак, подане позивачем 31.03.2020 року клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає розгляду судом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів клопотання позивачем додано:

- детальний опис послуг (правничої допомоги), наданої Клієнту - ОСОБА_1 адвокатом Москаленко Єгором Андрійовичем у справі №160/10944/19;

- копія договору про надання правової допомоги №29/19 від 01.11.2019р.;

- копія завдання №01 від 01.11.2019р. до договору про надання правової допомоги №29/19 від 01.11.2019р.;

- копія рахунку №29/19 - 11-2019 від 01.11.2019р.;

- копія акту надання правової допомоги №01 від 27.03.2020р. до договору про надання правової допомоги №29/19 від 01.11.2019р. та завдання №01 від 01.11.2019 до нього;

- копія квитанції № 0.0.1518868290.1 від 11.11.2019р. на підтвердження оплати позивачем витрат на правову допомогу до договору про надання правової допомоги № 29/19 від 01.11.2019р.

Судом встановлено, що між адвокатським об`єднанням «Легарт» та ОСОБА_1 укладено договір про надання надання правової допомоги від 01.11.2019 року.

До вказаного договору сторонами договору складено завдання №1 від 01.11.2019 року, за умовами якого клієнт доручає адвокатському об`єднанню надавати наступну правову допомогу пов`язану з підготовкою та поданням до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво Міністерства юстиції України №36 від 08.02.2013р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В пункті 3 завдання №1 від 01.11.2019 року встановлено, що Розмір гонорару (винагороди) адвокатського об`єднання за даним Завданням становить 20 500,00 грн. (двадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) та складається з наступного:

- усна консультація клієнта з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання -1 година - 500,00 грн.;

- вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання - не менше 3 годин - 3000,00 грн.;

- пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання - не менше 2 годин - 2000,00 грн.;

- підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та додатків до нього, подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - не менше 8 годин - 8000,00 грн.;

- підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповіді на відзив відповідача, клопотань, пояснень, заперечень, тощо під час розгляду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 - не менше 3 годин - 3000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду під час розгляду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 - незалежно від кількості судових засідань в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та часу витраченого адвокатом на участь в цих засіданнях - 4000,00 грн.

01.11.2019 року адвокатським об`єднанням «Легарт» було виставлено позивачеві рахунок-фактуру №29/19-11-2019 на оплату послуг за завданням №1 від 01.11.2019 року на суму 20500 грн.

З аналізу наведеного відомо, що до моменту надання правової допомоги, визначеним завданням №1 від 01.11.2019 року, адвокатським об`єднанням було складено перелік послуг, які підлягають наданню адвокатом клієнту в подальшому під час вчинення дій з підготовки позовної заяви для подання до суду та розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції.

Суд звертає увагу, що у вказаному завданні №1 від 01.11.2019 року міститься не лише орієнтовний перелік послуг, що підлягають наданню клієнту, а й визначення суми послуг та часу, який буде витрачено адвокатом на надання таких послуг.

За наданим розрахунком позивачем сплачено суми витрат на послуг адвоката квитанцією від 11.11.2019 року №0.0.1518868290.1 на суму 20500 грн.

В подальшому, після закінчення розгляду справи та винесення судом рішення по суті спору, сторонами договору про надання правової допомоги складено акт №01 від 27.03.2020 року, в пункті 1 якого зазначено, що адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято правову допомогу наступного змісту, обсягу та вартості гонорару:

- усна консультація клієнта з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання -1 година - 500,00 грн.;

- вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання - 3 години - 3000,00 грн.;

- пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 цього Завдання - 2 години - 2000,00 грн.;

- підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та додатків до нього, подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 8 годин - 8000,00 грн.;

- підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповіді на відзив відповідача, клопотань, пояснень, заперечень, тощо під час розгляду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 - 5 годин - 3000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду під час розгляду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Розпорядження про усунення порушень №97-Р від 11.09.2019р. в частині та Припису про недопущення повторних порушень №96-П від 11.09.2019р. в частині, винесених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 - 4 години - 4000,00 грн.

Аналізуючи акт №01 від 27.03.2020 року та завдання №1 від 01.11.2019 року, судом встановлено різницю у кількості годин, затрачених адвокатом на надання правової допомоги в частині підготовки відповіді на відзив відповідача, клопотань, пояснень, заперечень, тощо під час розгляду адміністративного позову - 5 годин та 3 години відповідно, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях - 4 години та незалежно від кількості годин відповідно.

Проте, незважаючи на зміну затраченого адвокатом часу на надання правової допомоги з визначених послуг, вартість гонорару адвоката не змінилась, з огляду на що суд приходить до висновку, що вартість гонорару адвоката є сталою та фактично не залежить від витраченого адвокатом часу на надання правових послуг.

Аналіз наведених документів та їх зміст дає суду дійти висновку, що вони мають характер формально складених та не підтверджують фактичність наданих послуг у відповідності до часу, який було витрачено, на такі послуги.

Такого висновку суд дійшов у зв`язку з наданням адвокатом різних відомостей стосовно часу проведеної роботи та її пропорційності до визначених сум гонорару, в порушення вимоги ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій зазначено, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, судом встановлено, що станом на 01.11.2019 року, тобто на момент укладання договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 року та завдання №1 від 01.11.2019 року, адвокат позивача вже визначив суму гонорару у розмірі 20500 грн.

Проте, станом на 01.11.2019 року, адвокат не знав та не міг передбачити, якою буде кількість годин, витрачених на вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги, пошуку та аналізу судової практики в подібних судових справах, підготовки адміністративного позову, підготовки та подання відповіді на відзив відповідача, клопотань, пояснень, заперечень, тощо під час розгляду адміністративного позову.

Проте, адвокатом до початку надання таких послуг вже було визначено не тільки орієнтовні суми у розрахунку годин наданих послуг до ставки наданої послуги у співвідношенні до однієї години, а повністю час, який буде витрачено на надану послугу.

Також, адвокат не знав та не міг передбачити кількість судових засідань у цій справі, однак, сума гонорару адвоката включає в себе, також, і представництво інтересів в Дніпропетровському окружному адміністративному суді з поміткою «незалежно від кількості судових засідань в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та часу витраченого адвокатом на участь в цих засіданнях», що, також, є порушенням ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стосовно обов`язковості врахування адвокатом витраченого часу на надання послуг.

Таким чином, складений в подальшому акт №01 від 27.03.2020 року про викладення остаточного розрахунку наданих послуг та годин, витрачених на такі послуги, який містить розбіжності стосовно часу наданих послуг, проте не містить перерахунку суми за надані послуги у відповідності до фактичної кількості витрачених годин, є формально складеним та не відображає реальної суми гонорару адвоката, розрахованого до фактичної кількості витрачених годин.

Відтак, вказаний акт не підтверджує дійсності проведеного розрахунку за надані послуги.

Крім того, розбіжності у годинах, витрачених на надані послуги в акті №01 від 27.03.2020 року та завданні №1 від 01.11.2019 року, свідчать про різну ставку адвоката за 1 годину наданої послуги.

Відтак, суд не може підтвердити дійсність проведеного розрахунку у співвідношенні витрачених годин на надані послуги до ставки адвоката за одну годину наданих послуг.

Отже, з поданих документів вбачається, що як 1 година представництва інтересів в суді та 1 година підготовки та подання відповіді на відзив відповідача, клопотань, пояснень, заперечень, тощо під час розгляду адміністративного позову мають різну ставку в акті №01 від 27.03.2020 року та завданні №1 від 01.11.2019 року, що свідчить про формальну складеність вказаних документів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, суми, визначені в них, не є співрозмірними з фактично витраченим часом.

Суд не може приймати рішення про стягнення витрат на правову допомогу, керуючись припущеннями щодо можливого часу, який буде витрачений адвокатом під час надання правових послуг, а лише може підтвердити розрахунок витрат у співвідношенні вартості послуги однієї години помноженої на фактичну кількість витраченого адвокатом часу.

Також, суду не надано належним чином складної квитанції на перерахування суми коштів за надання правової допомоги.

Суду надано квитанцію № 0.0.1518868290.1 від 11.11.2019р. на підтвердження оплати позивачем витрат на правову допомогу до договору про надання правової допомоги № 29/19 від 01.11.2019р, яка не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, належного, повного призначення платежу, які б дозволяли ідентифікувати їх як такі, що сплачені за надання правничої допомоги позивачу саме у справі №160/10944/19.

Суд звертає увагу, що здійснення платежу відбувалось вже після подачі позовної заяви до суду та позивач був обізнаний стосовно номеру справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Судом встановлено, що в акті №01 від 27.03.2020 року та завданні №1 від 01.11.2019 року адвокатом виділено окремі види наданих послуг: вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги визначеної в п.1 Завдання - 3 години - 3000,00 грн.; пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 Завдання -2 години - 2000,00 грн.

Суд зазначає, що вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги та пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах, в силу вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною консультацій та/або підготовки процесуальних документів, в тому числі підготовки позовної заяви.

Оскільки до такого виду адвокатської діяльності як підготовка позовної заяви віднесено вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги та пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах, суд не вбачає підстав для виділення в окремий вид послуг останніх. У випадку відокремлення вказаних послуг, не є обґрунтованим розрахунок часу - 8 години, витраченого адвокатом на підготовку позовної заяви, оскільки опрацювання матеріалів та формування правової позиції вже відбулось адвокатом до підготовки позовної заяви.

Відтак, суд не вбачає підстав для визнання обґрунтованою частину витрат на правничу допомогу, як вивчення та аналіз наданої клієнтом інформації та документів пов`язаних з питаннями надання правової допомоги визначеної в п.1 Завдання - 3 години - 3000,00 грн.; пошук та аналіз судової практики в подібних судових справах з питань надання правової допомоги визначеної в п.1 Завдання - 2 години - 2000,00 грн.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено не дотримання адвокатом розумності та виправданості гонорару, як це передбачено статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Таким чином, наданими документами не доведено співрозмірность витраченого часу адвоката та суми гонорару в повному обсязі за всі визначені адвткатом послуги, оскільки викладені в них обставини надання правової допомоги складені формально, суперечать одне одному та фактично сума гонорару не залежить від витраченого часу ані на підготовку позовної заяви до розгляду ані на підготовку відзиву, і будь-які зміни кількості годин, витрачених на надання правової допомоги в ході розгляду справи, не вплинули на розмір гонорару.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали, не доводять дійсності розрахованої суми понесених позивачем витрат, пов`язаних з цією справою на правову допомогу.

Враховуючи те, що наданими до суду документами належна сума витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджена, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом викладена в постановах від 08 травня 2018 року у справі №810/2823/17, від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16, від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/1 від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18.

Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південний регіональний виробничо-комерційний відділ концерну «Украгротехсервіс», про визнання протиправним та скасування розпорядження та припису в частині - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно