Ухвала суду № 88929395, 27.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 квітня 2020 року Справа 160/4530/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

22.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року №Ф-77108-17/61 в сумі 5508,36 грн.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовується десятиденний строк встановлений Законом №2464-VI.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом - 22.04.2020 року, щодо оскарження вимоги винесеної 06.11.2019 року, тобто позивач звернувся з вказаними позовними вимогами з пропуском 10-денного строку встановленого Законом №2464-VI.

Так, відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивач вказав, що отримав оскаржувану вимогу - 14.04.2020 року в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, при цьому заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Також, згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, у позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року №Ф-77108-17/61, при цьому до матеріалів позовної заяви не додано копію оскаржуваної вимоги.

Таким чином, позивачу необхідно надати копію оскаржуваної вимоги відповідача (за наявності), або подати до суду клопотання про її витребування.

Також, згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, у позовній заяві в переліку додатках зазначено, що до позову додано зокрема: - - копія вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу(недоїмки) від 15.05.2019 за № Ф-30649-50/66; - постанова про відкриття виконавчого провадження, при цьому в позовних матеріалах вказані додатки відсутні, що також підтверджується актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №429 від 22.04.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Строк встановлений даною ухвалою діє з урахуванням розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв