Ухвала суду № 88928968, 27.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 квітня 2020 р. Справа № 120/726/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд за участю уповноваженого представника адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просив:

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області Козятинський районний відділ видати паспорт громадянина України раніше встановленого зразка у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІІ.

13.03.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому, крім іншого, заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи за участю представника Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

Крім того, правовідносини що схожі за своїм характером із тими, спір у яких виник між сторонами, були предметом оцінки Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17).

Так у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року (справа № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) зазначено, що висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Як встановлено, у цій адміністративній справі, як і в зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) відповідачем є територіальний орган Державної міграційної служби України, спір винник із аналогічних підстав, спірні правовідносини в обох випадках регулюються одними нормами права, а позивачем у справі заявлено аналогічні вимоги.

Відтак, зважаючи на те, що ця адміністративна справа володіє ознаками типової справи, та беручи до уваги правову оцінку всіх суттєвих елементів спору надану Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17), суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю його уповноваженого представника.

Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні клопотання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про розгляд справи № 120/726/20-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст. 256 КАС України).

Суддя Богоніс Михайло Богданович