Рішення № 88928948, 21.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 квітня 2020 р. Справа № 120/118/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що його загальний стаж служби в Державній пенітенціарній службі України на день звільнення в календарному обчисленні складає 4 роки 4 місяці 7 днів, а у пільговому обчисленні 4 роки 9 місяців 28 днів. Стаж служби в Державній пенітенціарній службі України відповідно до положень чинного законодавства має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу. Тому вказаний стаж необхідно зарахувати позивачу до стажу служби в поліції.

Втім, відповідач відмовив у врахуванні наявного стажу служби в Державній пенітенціарній службі України до стажу служби в поліції, мотивуючи тим, що до переліку зазначеному у ст. 78 Закону України "Про національну поліцію України" не включено службу в Державній пенітенціарній службі України.

Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною в зв`язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 17.01.2020 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

13.02.2020 подано до суду відзив на адміністративний позов із запереченням проти позову, які полягають у наступному.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію", "Прикінцевими та перехідними положеннями" якого передбачено, що з 07 листопада 2015 року (через три місяці з дня його опублікування) Закон України "Про міліцію" втрачає чинність. З цієї дати на території України функції з охорони правопорядку покладаються на Національну поліцію України.

Водночас, цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України та не є правонаступником органів внутрішніх справ, що діяли на підставі положень Закону України "Про міліцію".

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" прийнято рішення про ліквідацію УМВС України та його територіальних підрозділів.

У відповідності до абз. 2 п. 1 розділу 1 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114 передбачено, що до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Однак, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 225 "Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України", що втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 26.04.2017 (проте діяла під час проходження служби позивачем в Державній пенітенціарній службі України з 02.08.2006 по 21.10.2015) Державна пенітенціарна служба України (ДПтС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, тобто особи цієї установи не перебувають в кадрах МВС України.

Отже, з цього слідує, що служба в Державній пенітенціарній службі України не є службою в органах внутрішніх справ, а у зв`язку із тим, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність на підставі пункту 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", питання щодо проходження служби поліцейськими, у тому числі перерахунку строку служби регулюються ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію". Наведене узгоджується із записами у трудовій книзі позивача, копії якої додано ним до матеріалів справи, а саме: "10.08.2011 - 05.07.2014 курсант Чернівецького юридичного коледжу ДПС України, 05.07.2014 - 07.10.2014 інженер, 07.10.2014 - 08.12.2015 старший інспектор ДПС України", а не в органах внутрішніх справ, де у відповідності до наступного запису: " з 09.12.2015 УМВС України у Вінницькій області прийнятий на службу в органи внутрішніх справ" по теперішній час, тобто з наведеного слідує, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ лише в період з 09.12.2015 року по теперішній час.

Разом з тим, відповідач зазначає, що ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний перелік органів та установ, періоди роботи яких зараховуються до стажу служби в поліції. Оскільки до переліку не включено службу в органах Державної пенітенціарної служби України, відтак підстави для зарахування даного періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - відсутні.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 від 08.12.2015 та записів в послужному списку за особистим номером Д-011098 ОСОБА_1 , зазначено:

В період з 01.08.2011 по 05.07.2014 позивач проходив навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

З 05.07.2014 по 07.10.2014 перебував на посаді інженера (з енерго- та комунального забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№59).

З 07.10.2014 по 08.12.2015 перебував на посаді старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№59).

Відповідно до витягу з наказу управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області за №156 о/с від 08.12.2015 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення Піщанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№59), 08.12.2015, за пунктом 54 "ж" (за власним бажанням) у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

09.12.2015 позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції ГУ НП у Вінницькій області, відповідно до наказу ГУ НП №12 о/с від 04.12.2015.

19.02.2016 позивач призначений на посаду інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Вінниці.

12.04.2016 позивач призначений на посаду інспектора батальйону роти №3 УПП у м. Вінниці ДПП.

15.12.2016 позивач призначений на посаду інспектору відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Вінниці ДПП.

27.03.2019 позивач призначений на посаду старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Вінницькій області ДПП.

25.11.2019 позивач звернувся із заявою до Департаменту патрульної поліції з рапортом щодо зарахування до стажу служби в поліції службу в Державній пенітенціарній службі України.

Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №21162/41/4/03-2019 від 10.12.2019 проінформовано позивача про те, що статтею 78 Закону України "Про національну поліцію" визначено перелік органів та установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Оскільки до переліку не включено службу в Державній пенітенціарній службі України, то такий період не зараховується до стажу служби в поліції.

Позивач вважає, що вказані періоди роботи підлягають зарахуванню, а тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон від 02.07.2015 № 580-VIII).

Частинами 1 та 2 ст. 59 Закону № 580-VIII вказано, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 78 Закону № 580-VIII встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Отже, служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.12.2019 у справі №560/2254/19 та постанові від 14.05.2019 у справі №120/3974/18-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо неврахування до стажу служби позивача у поліції періодів служби у Державної пенітенціарної служби України з 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015.

За наведеного, вимога про зобов`язання відповідача врахувати до стажу служби у поліції періоди служби в Державній пенітенціарній службі України з 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015 підлягає задоволенню як похідна вимога, в силу того, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п. 23 ст. 4 КАС України).

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з врахуванням вказаних періодів роботи, така також підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" від 12.07.2001 Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що надбавка за вислугу років є майном позивача в розумінні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції, а також отримуючи надбавку за вислугу під час проходження служби в органах внутрішніх справ, позивач має законні сподівання на одержання такої під час служби в Національній поліції.

Відтак, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення із врахуванням до стажу служби у поліції періодів служби у Державній пенітенціарній службі України з 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015.

Визначаючись щодо позовної вимоги про врахування до стажу служби у поліції період з 01.08.2011 по 05.07.2014 де позивач був курсантом Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, суд зазначає таке.

В позовній заяві позивачем не обґрунтовано підстав для зарахування до стажу служби у поліції період його навчання у Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).

Пунктом 2 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Аналогічні приписи були закріплені в пункті 2 указаного Порядку в редакції, що діяла на час призначення позивача на посаду до органів внутрішніх справ.

Крім того, згідно з частиною другою статті 17 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Ураховуючи наведені вище правові положення законодавства та особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, слідує висновок, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Отже, визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв`язку з закінченням відповідного навчального закладу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 817/1269/16 та від 10 травня 2019 року у справі № 823/1330/16.

Зі змісту доданих позивачем документів слідує, що ОСОБА_1 з 01.08.2011 по 05.07.2014 проходив навчання в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України. Разом з тим, під час навчання, позивачу присвоєні спеціальні звання, а саме рядовий внутрішньої служби, відповідно до наказу ЧЮК №122 від 17.08.2011 та лейтенант внутрішньої служби, відповідно до наказу ДПтС України №85/ос/14 від 26.06.2014.

Тобто, до призначення на посаду в Піщанській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області позивачу присвоєне офіцерське (спеціальне) звання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що навчання позивача у навчальному закладі - Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України (на даний час - Академія Державної пенітенціарної служби) може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки за цей період позивачу було присвоєно офіцерське звання, а відтак наявні підстави для зарахування такого періоду навчання до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду забезпечується єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Тому, суд при розгляді цієї справи, враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 817/1269/16 та від 10 травня 2019 року у справі № 823/1330/16.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо неврахування до стажу служби у поліції ОСОБА_1 періоди служби у Державній пенітенціарній службі України з 01.08.2011 по 05.07.2014, з 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції врахувати до стажу служби у поліції ОСОБА_1 службу у Державній пенітенціарній службі України з 01.08.2011 по 05.07.2014, 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби у поліції періоди служби у Державній пенітенціарній службі України з 01.08.2011 по 05.07.2014, 05.07.2014 по 07.10.2014 та з 07.10.2014 по 08.12.2015.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ - 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна