Ухвала суду № 88928913, 27.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 квітня 2020 р. Справа № 120/710/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні питання про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку. У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 01.08.2018;

- стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 01.08.2018 в сумі 11548,86 грн.

Ухвалою від 15.10.2019 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачу встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

09.04.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відзив підписано Тимчасово виконуючим обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Величко С.

Водночас до відзиву на позовну заяву не додано жодного документу (наказ, розпорядження), який підтверджує повноваження Тимчасово виконуючого обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Величка С. щодо підписання від імені відповідача відзиву на позовну заяву, так само як і не наведено жодних обґрунтувань в цій частині у тексті відзиву.

Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Відтак підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема юридичних осіб у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.

Таким чином, самопредставництво юридичної особи в адміністративній справі може здійснюватись лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України.

Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.

Суд зазначає, що до відзиву Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку не надано документів, які б підтверджували повноваження Тимчасово виконуючого обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Величка С. на здійснення самопредставництва відповідача.

Крім того, згідно з відомостями з ЄДРПОУ начальником (підписантом) Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку є Зима О.Г.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Отже, Конституцією України передбачено винятки із загального правила щодо обов`язкового представництва інтересів особи в суді виключно адвокатом, а також представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування виключно прокурорами або адвокатами починаючи з 01.01.2020. Такі винятки поширюються, зокрема, на "малозначні справи".

За правилами ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною першою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Враховуючи наведені норми та з огляду на те, що ця справа є малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що повноваження Тимчасово виконуючого обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Величко С., як представника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, можуть підтверджуватись довіреністю за підписом начальника, оформленою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Проте до відзиву на позовну заяву зазначеної довіреності також не додано.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що від імені відповідача відзив подано (підписано) особою, права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку.

Статтею 162 КАС України, яка є спеціальною у питанні оформлення відзиву на позовну заяву, не визначено правових наслідків подання відзиву неуповноваженою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює подібні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення учасника справи повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Крім того, в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, враховуючи зазначені процесуальні норми та наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відсутність підстав для прийняття до розгляду відзиву відповідача за підписом Величка С.

Тому поданий до суду відзив належить залишити без розгляду. Як наслідок, вважається, що відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Втім, відповідач не втрачає права на його подання, що обумовлюється наступними обставинами.

Ухвалою суду від 21.02.2020 про відкриття провадження у цій справі відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 .

Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи та строк подання відзиву на позовну заяву, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене суд вважає, що строк для подання відзиву у цій справі для відповідача не закінчився. Відповідно, це унеможливлює прийняття судом рішення по суті спору до закінчення такого строку, оскільки в іншому разі порушуватиметься принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, засади змагальності сторін, а також передбачені законом права учасників адміністративної справи.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 55, 57, 162, 166, 167, 195, 240, 248, 256, 293, 294 КАС України, Законом України від 30.03.2020 540-IX, суд

УХВАЛИВ

1. Залишити без розгляду відзив Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку за підписом Тимчасово виконуючого обов`язки начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Величка С. (вх. № 10469/20 від 09.04.2020).

2. Роз`яснити відповідачу, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX процесуальний строк щодо подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Подання відзиву є правом відповідача, однак його неподання без поважних причин суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

3. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Богоніс Михайло Богданович