Ухвала суду № 88928909, 27.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

27 квітня 2020 р. Справа № 120/1748/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" (надалі - Закон).

Так, відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

У частині 1 статті 2 Закону наведено визначення платників судового збору, до яких, зокрема, віднесено громадян України, іноземців, осіб без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону).

Таким чином, з аналізу наведених норм Закону України "Про судовий збір" можливо дійти висновку, що за кожне окреме звернення до суду з позовною заявою заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі, що встановлений для подання позовної заяви. Тобто, кожне звернення до суду є об`єктом справляння судового збору, за виключенням, якщо заявник має пільги щодо сплати судового збору.

Натомість, із поданої до суду позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з аналогічними позовними заявами не вперше, що також підтверджується комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду".

Так, звертаючись 17.03.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою вперше, представником позивача в підтвердження оплати судового збору долучено квитанцію № 48333047 від 11.03.2020 року на суму 840,80 грн. Однак, у зв`язку із тим, що позовну заяву від імені позивача було підписано та подано особою, яка не має це права, судом її було повернуто.

Відтак, зважаючи на положення частини 1 статті 1, частини 1 статті 2, а також пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку, що квитанція № 48333047 від 11.03.2020 року на суму 840,80 грн свідчить про оплату судового збору за звернення до Вінницького окружного адміністративного суду із іншою позовною заявою, поданою 17.03.2020 року, що унеможливлює підтвердити оплату судового збору за вказаною вище квитанцією за подання позовної заяви 22.04.2020 року.

Більше того, частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" на суд покладено обов`язок перед відкриттям (порушенням) провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Метою здійснення такої перевірки є, в тому числі, й запобігання випадкам звернення до суду одного й того ж позивача декілька разів, надаючи при цьому один і той самий документ про сплату судового збору.

Здійснивши на виконання вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, пересвідчився, що судовий збір в розмірі 840,80 грн (квитанція № 48333047 від 11.03.2020 року) сплачений за подання до суду іншої позовної заяви, датованої 17.03.2020 року (у справі №120/1216/20-а).

Відтак, на переконання суду, квитанція № 48333047 від 11.03.2020 року не підтверджує оплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви.

Разом із тим, суд звертає увагу на положення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно із якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відтак, вказаною вище нормою передбачено можливість повернення суми сплаченого судового збору за клопотанням особи у разі повернення судом заяви (позовної заяви).

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» починаючи з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 840,80 грн.

Відтак, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.

Частиною 2 статті 169 КАС України передбачено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позивачу слід надати докази оплати судового збору в розмірі 840,80 гривні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Водночас суд зазначає, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ, яким, зокрема, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 року № 211 встановлено з 12.03.2020 року до 24.04.2020 року на усій території України карантин.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. У випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо усунення недоліків позовної заяви у вищезазначений строк, такий строк продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не може бути більший 10 днів з дня закінчення дії зазначеного карантину.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна