Рішення № 88928893, 27.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 квітня 2020 р. Справа № 120/1357/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального не комерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Комунального не комерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради про оскарження дій розпорядника публічної інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що нею надіслано до розпорядника інформації запит про надання інформації. Крім того наголошує, що станом на день звернення до суду із цим позовом відповідачем відповіді на запит про надання інформації не надано. У зв`язку із ненаданням відповіді на запит про надання публічної інформації вона звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Представником відповідача надано відзив, відповідно до якого заперечує щодо заявлених позовних вимог. Крім того визнає, що позивачка зверталась на адресу відповідача із запитом про надання інформації як до розпорядника публічної інформації, одночасно вказує, що протягом серпня-вересня 2019 року з аналогічними запитами звертався також чоловік позивачки, на що йому надана вичерпна відповідь стосовно запитуваної інформації. У зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Крім того, представником відповідача разом з відзивом подано клопотання про здійснення розгляду справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником позивачки до суду надано додаткові пояснення стосовно тверджень відповідача зазначених у відзиві, стосовно наявних позовів, які знаходяться на розгляді Вінницького окружного суду до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також надано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

24.09.2019 позивачка звернулася до КНП "Вінницька ЦРКЛ", як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом вхід. № 28 про надання інформації, у якому просила:

- зареєструвати та розглянути цей запит;

- надати інформацію, які суми коштів було витрачено для закупівлі шлагбауму та необхідного для встановлення і експлуатації та користування цим шлагбаумом обладнання (ключі доступу і т.д.) КНП "Вінницька ЦРКЛ";

- надати інформацію за які кошти було здійснено придбання шлагбауму та необхідного для встановлення і експлуатації та користування цим шлагбаумом обладнання (ключі доступу і т.д.) КНП "Вінницька ЦРКЛ";

- надати інформацію, де вказати джерело надходження цих коштів до лікарні і (або) вказати ким, коли і на якій підставі було надано ці кошти;

- надати копії документів, які підтверджують отримання цих коштів лікарнею;

- надати інформацію, де вказати яке саме обладнання було закуплено із зазначенням повного найменування цього обладнання та вказати в якому році;

- надати інформацію, де вказати інформацію хто з посадових (службових) осіб КНП "Вінницька ЦРКЛ" приймав рішення про придбання цього шлагбауму та вищезазначеного обладнання, із зазначенням повної назви займаної посади та ПІБ, а також надати інформацію, де вказати на підставі яких нормативно-правових актів і (або) інших документів (рішень, наказів) посадовими особами (службовими) особами КНП "Вінницька ЦРКЛ" прийнято рішення про придбання цього шлагбауму та вищезазначеного обладнання, та надати їх копії.

Заявниця просила відповідь та інформацію надіслати на адресу: АДРЕСА_1 та шляхом надсилання на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Станом на день звернення до суду із цим позовом, а також на день розгляду справи, відповідачем не подано доказів надання відповіді на запит від 24.09.2019 року.

Вважаючи, що відповідачем не надано інформацію на інформаційний запит, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Визначаючись стосовно заявленого клопотання представником відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

Віднесення даної категорії справ до справ незначної складності передбачено також положеннями п. 2 ч. 6 ст. 12 КАС України.

Таким чином, враховуючи те, що приписами ст. 12 та 263 КАС України чітко визначено, що дана справа відноситься до окремої категорії справ незначної складності та розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Клопотання відповідача щодо розгляду справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію" та Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про інформацію" визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону України "Про інформацію" визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".

При цьому суд враховує, що інформаційний запит позивачки від 24.09.2019 року був нею поданий саме в порядку, визначеному цим Законом, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ст. 1 Законом України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2-3 ч. 1 ст. 13 Законом України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Відтак, комунальні заклади охорони здоров`я, що надають медичні послуги є розпорядниками інформації зокрема щодо використання бюджетних коштів та інформації пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків, а зазначена інформація вважається публічною.

Висновок суду узгоджується із роз`ясненнями щодо застосування норм Законом України "Про доступ до публічної інформації" наданими у п. 2.4 - 2.5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

Як встановлено із змісту запиту від 24.09.2019 року № 28 його предметом стала інформація про використання коштів на придбання обладнання необхідного для встановлення і експлуатації та користування шлагбауму на території медичного закладу, тобто стосується використання бюджетних коштів відповідачем.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, право позивачки звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації розглянути запит та надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Статтею 23 Законом України "Про доступ до публічної інформації" закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, у тому числі, ненадання відповіді на запит на інформацію.

Як встановлено судом, позивачка звернулася до відповідача із запитом про надання інформації 24.09.2019 року. Однак, як на день звернення до суду так і на день прийняття судом рішення, відповідачем не надано доказів виконання свого обов`язку щодо розгляду запиту на інформацію та надання на нього відповіді.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не надання відповіді на запит позивачки про надання інформації від 24.09.2019 року № 28.

Допустивши бездіяльність щодо не надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 24.09.2019 року № 28, КНП "Вінницька ЦРКЛ", як розпорядник інформації порушив гарантоване державою право позивачки на доступ до публічної інформації.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання відповіді на запит про надання інформації від 24.09.2019 року № 28 та зобов`язання відповідача розглянути запит на інформацію від 24.09.2019 року № 28 та надати відповідь у встановлені законом строки.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що КНП "Вінницька ЦРКЛ" протягом серпня-вересня 2019 року вже було надано вичерпну відповідь на звернення по аналогічним запитам чоловіка відповідачки ОСОБА_2 , оскільки згідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" якою визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, які за своїм статусом є окремими суб`єктами звернення. А відтак, відповідь на їх звернення надається кожному окремо.

Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Приписами ч. 4-6 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм встановлено, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивачки надано копію договору про надання правової допомоги від 24.02.2020 року № 28, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 24.03.2020 року, меморіальний ордер за № 37334298.1 від 21.04.2020 року про сплату 3990 грн.

Як визначено з матеріалів справи, 24.02.2020 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 28 про надання правової допомоги.

За умовами цього договору (п. 1.1, 1.2. та 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 28 від 24.09.2019 року КНП "Вінницька ЦРКЛ".

Адвокату адвокатського об`єднання-Кравчуку Михайлу Олександровичу, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВН № 000473 від 24.04.2019 року, доручається виконання зазначеного Договору.

Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є меморіальний ордер за № 37334298.1 від 21.04.2020 року, згідно якого на виконання умов Договору № 28 від 24.02.2020 року позивачка сплатила гонорар у розмірі 3990 грн.

Як встановлено з акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 28 від 24.02.2020 року, а також детального опису робіт (наданих послуг), адвокатом надано позивачці такі юридичні послуги: складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит № 28 від 24.09.2019 року КНП "Вінницька ЦРКЛ" - вартістю 3990 грн.; складність справи - звичайна; затрачено 6 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 665 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 3990 грн. та розраховувалось наступним чином: 665,00 (грн.) х 6 (год.) = 3990 грн.

Однак на переконання суду, вказані витрати є неспівмірними та завищеними.

Дослідивши зміст позовної заяви, який складає фактично 6 аркушів та в більшій частині дублює зміст позовних заяв у інших справах Вінницького окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до КНП "Вінницька ЦРКЛ", зокрема у справах за № 120/896/20-а, 120/897/20-а, 120/898/20-а крім того, враховуючи кваліфікацію і досвід адвоката, а також, що дану справу віднесено до незначної складності, суд вважає завищеною кількість витраченого часу на складання позовної заяви.

За наведених обставин та враховуючи позицію відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу наданим адвокатом послуг, суд при визначенні суми відшкодування приходить до висновку зменшити розмір заявлених сум витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивачки, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про стягнення з КНП "Вінницька ЦРКЛ" на користь позивачки витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 1330 грн. (2 год. х 665 грн.), що відповідає вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, беручи до уваги обставини цієї справи, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1330 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Комунального не комерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, ЄДРПОУ 01982502) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Вінницька Центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради щодо не надання інформації на запит про надання інформації ОСОБА_1 від 24.09.2019 року № 28.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька Центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради розглянути запит про надання інформації від 24.09.2019 року № 28 та надати ОСОБА_1 інформацію.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1330 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства "Вінницька Центральна районна клінічна лікарня" Вінницької районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, ЄДРПОУ 01982502).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович