Рішення № 88928409, 21.04.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/894/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач", м. Харків до Комунального закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи, м. Харків про стягнення 10151,40 грн. за участю представників:

позивача - Борисов Д.О., Блинда О.М.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2019 року за договором № 03/19 постачання природного газу від 03.01.2019 у розмірі 10151,40 грн., разом з ПДВ. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2102,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.04.2020 о 09:45.

Відповідач, через канцелярію суду 15.04.2020 за вх.№ 9184, надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд позов задовольнити частково в сумі основного боргу 10151,40 грн. та відмовити у стягненні 2102,00 грн. судового збору з причини відсутності вини відповідача у несплаті частини коштів за спожитий природний газ наприкінці бюджетного року. При цьому відповідач вказував, що за переданий у грудні 2019 року природний газ він розрахувався частково, перерахував позивачу кошти в розмірі 48285,94 грн. (з ПДВ) за обсяг 4,2208 тис.куб.м. (акт приймання-передачі № 636 від 26.12.2029), проте, частина поставленого у грудні місяці газу в обсязі 0,88736 тис. куб.м. на суму 10151,40 грн. (з ПДВ), залишилась несплаченою не з вини відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки представника суд не повідомив.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, надав відзив на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (постачальник) та Комунальним закладом охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (далі - споживач) було укладено договір № 03/19 на постачання природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві протягом 2019 року, до 31.12.2019 року (включно): код за ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (Природний газ), (далі - газ), належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язався оплачувати вартість прийнятого газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.2. договору був визначений річний плановий обсяг постачання газу - 35,000 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна газу становила 8666,67 грн. за 1 тис. куб. м, крім того, ПДВ 1733,33 грн., всього з ПДВ 10400,00 грн.

До договору були укладені додаткові угоди № 1 від 18.01.2019 та № 2 від 20.02.2019.

Зокрема, додатковою угодою № 2 було внесено зміни до п.п. 1.2., 3.2. договору, а саме - зменшено обсяг постачання газу 32,574 тис.куб.м. та до п. 3.2. договору встановлено ціну 9533,33 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1906,67 грн., разом з ПДВ 11440,00 грн.

За переданий природний газ до листопада 2019 року включно споживач розрахувався з постачальником в повному обсязі.

У грудні 2019 року постачальник передав, а споживач прийняв природний газ в обсязі 5,10816 тис.куб.м. на загальну суму 58437,34 грн., разом з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 636 від 28.12.2019 та № 672 від 31.12.2019.

Згідно позову позивач вказує, що за переданий у грудні 2019 року природний газ споживач розрахувався частково, перерахував постачальнику кошти в розмірі 48285,94 грн., разом з ПДВ, за обсяг 4,2208 тис.куб.м.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, а також згідно п. 4.2.3. цього договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 5.4.2. споживач зобов`язувався забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості газу згідно з умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи частина поставленого природного газу у грудні 2019 р. обсягом 0,88736 тис.куб.м. на суму 10151,40 грн., разом з ПДВ, залишилася неоплаченою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, з огляду на умови договору та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про прострочення виконання відповідачем зобов`язання зі сплати частини поставленого природного газу у грудні 2019 р. обсягом 0,88736 тис.куб.м. на суму 10151,40 грн. за договором № 03/19 на постачання природного газу від 03.01.2019. Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 14, ідентифікаційний код 02001937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, офіс 125, ідентифікаційний код 40292876) заборгованість за поставлений природний газ у грудні 2019 року за договором № 03/19 постачання природного газу від 03.01.2019 у розмірі 10151,40 грн. (разом з ПДВ) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, офіс 125, ідентифікаційний код 40292876).

Відповідач: Комунальний заклад охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 14, ідентифікаційний код 02001937).

Повне рішення складено "27" квітня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/894/20