Ухвала суду № 88928339, 24.04.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" квітня 2020 р. Справа № 911/972/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» про вжиття заходів забезпечення позову

встановив:

17.04.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області до подання позовної заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту із забороною відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, на автомобіль «YOYOTA LAND CRUISER 200», рік випуску 2018, колір - білий, тип авто - легковий, тип кузова - універсал-В державний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Агро-ВС», код ЄДРПОУ - 41863468;

- накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Агро-ВС» (код ЄДРПОУ - 41863468), розміщені на рахунку: IBAN UA НОМЕР_3, який відкрито в АТ «АБ РАДАБАНК», МФО 306500 в розмірі ціни позову, що складає 8 673 190,27 грн.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що заявник належним чином виконав умови укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС», як постачальником, договору поставки №2/01 від 03.01.2019 та сплатив 100% попередньої оплати за товар, тоді як ТОВ «Агро-ВС» проставило товар не у повному обсязі, а вартість недопоставленого товару складає 7 002 800,00 грн.

Як зауважив заявник, він звернувся до ТОВ «Агро-ВС» з претензією №1 від 11.02.2020, відповідно до якої просив постачальника здійснити поставку товару, чого ТОВ «Агро-ВС» не вчинило, відповіді на претензію не надало та заборгованість не погасило.

В підтвердження вказаних вище обставин заявник надав копії договору поставки №2/01 від 03.01.2019, рахунку на оплату №273 від 03.05.2019, а також банківські виписки.

З огляду на вказане, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» зазначило, що предметом позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС», з яким заявник має намір звернутися до суду, є вимоги про стягнення 8 673 19,27 грн, з яких:

- 7 002 800,00 грн основного боргу;

- 1 388 878,18 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язань;

- 147 758,61 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами;

- 133 753, 48 грн інфляційних збитків.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що його майбутні позовні вимоги містять суму заборгованості у досить значному розмірі, а пред`явлення позову, на думку заявника, може спричинити наслідки у вигляді швидкого відчуження майна та грошових коштів з рахунків ТОВ «Агро-ВС».

Тобто, метою застосування заходів забезпечення позову, за доводами заявника, є недопущення виведення відповідачем коштів, за рахунок яких може бути забезпечено виконання рішення суду у разі задоволення позову, та продаж майна чи створення інших обтяжень, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Отже, заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити подальший ефективний захист або поновлення порушених прав, за захистом яких має намір звернутись заявник до суду.

Згідно приписів ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З системного аналізу вищевказаних процесуальних приписів слідує, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Однак, заявником не обґрунтовано та доказово не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Агро-ВС», а саме: вчинення ТОВ «Агро-ВС» будь-яких дій, спрямованих на витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо.

До того ж, заявником доказово не обґрунтовано, що невжиття обраного заходу забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Агро-ВС» може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективне поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Наведені ж позивачем обставини та доводи щодо ухилення ТОВ «Агро-ВС» від сплати заборгованості є спірним предметом дослідження за позовом, з яким має намір звернутися заявник, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України, тоді як саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на майно - автомобіль, не відповідає предмету позову, з яким має намір звернутися заявник, та вимогою за яким є стягнення з ТОВ «Агро-ВС» грошових коштів, оскільки такий захід стосується безпосередньо майна - автомобіля, тоді як наміру звернутися до суду з вимогами майнового характеру щодо вказаного майна, заявник у поданій заяві не обґрунтував.

За таких обставин, оскільки в частині вимог про накладення арешту на грошові кошти заява про забезпечення позову доказово не обґрунтована та не доведена, а обрані позивачем заходи до забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль не відповідають предмету позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» про забезпечення позову.

Поряд з тим, згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2020 року в розмірі 2102,00 гривень.

З огляду вищенаведених норм закону та встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору, за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову справляється судовий збір - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 051,00 грн.

Водночас, до заяви про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» додано платіжне доручення №2007 від 13.04.2020 на суму 1 013,50 грн, тобто недоплачена сума судового збору за подання відповідної заяви складає 37,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду вищевказаного, оскільки у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» відмовлено, суд вважає за необхідне стягнути із заявника на користь Державного бюджету України недоплачену суму судового збору за подання відповідної заяви у розмірі 37,50 грн.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» про забезпечення позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (54030, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Пушкінська, будинок 8, ідентифікаційний код 40600117) на користь Державного бюджету України 37 (тридцять сім) грн 50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

3. Видати наказ.

Ухвала складена та підписана 24.04.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема