Рішення № 88928324, 24.04.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. Справа № 911/404/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехсервіс»

про стягнення 158625,84 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, НАК «Нафтогаз України») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехсервіс» (далі - відповідач, ТОВ «Комунтехсервіс») про стягнення 158625,84 грн, з яких: 28568,78 грн 3% річних та 130057,06 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором від 11.12.2014 № 2179/15-КП-17 купівлі-продажу природного газу в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 24.02.2020 про відкриття провадження у справі № 911/404/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07300, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11. Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Комунтехсервіс» з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду відповідачем за зареєстрованою адресою місцезнаходження є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ «Комунтехсервіс» (покупець) 11.12.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2179/15-КП-17 (далі - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого, продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (далі - споживачам покупця).

Умовами п. п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 Договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ в обсязі до 55,00 тис. куб. м, в тому числі по місцях кварталів, визначених умовами договору. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу, від узгодженого сторонами планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

Пунктами 3.1., 3.3., 3.4. Договору, з урахування редакції викладеної в Додатковій угоді № 6 від 22.10.2015, визначено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вихідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу покупець зобов`язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірника акту приймання-передачі газу, в якому зазначають фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного повноважним представником та скріпленого печаткою, або надає письмову мотивувальну відмову в їх підписанні.

Відповідно до умов п. 5.2. Договору, з урахуванням додаткових угод, ціна за 1000 куб. м природного газу, становить:

- за договором від 11.12.2014 № 2179/15-КП-17 - 7661,64 грн, з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 10.02.2015 - 7416,84 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2 від 10.03.2015 - 11333,64 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 15.04.2015 - 9600,24 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 4 від 20.07.2015 - 8874,60 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 5 від 15.10.2015 - 8905,32 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу;

- з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 6 від 22.10.2015 - 8745,74 грн, в т.ч. податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11 Договору).

На виконання умов Договору продавець передав покупцю у власність природний газ на загальну суму 288772,81 грн, про що свідчать додані до матеріалів справи акти приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2015 на суму 53646,81 грн; від 28.02.2015 на суму 44508,45 грн; від 31.03.2015 на суму 51851,40 грн; від 31.10.2015 на суму 43386,72 грн; від 30.11.2015 на суму 40886,35 грн; від 31.12.2015 на суму 54493,08 грн. Вказані акти підписані зі сторони позивача та відповідача, скріплені печатками юридичних осіб, що свідчить про отримання відповідачем природного газу за кількістю та якістю.

Як зазначає позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивач звертався до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ «Комунтехсервіс» заборгованості в сумі 288772,81 грн., нарахованих за період 15.02.2015 по 01.09.2016 73102,21 грн пені та 9552,83 грн 3 % річних, а також 44607,94 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.03.2015 по 30.05.2016.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2016 у справі № 911/3558/16 вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Комунтехсервіс» на користь НАК «Нафтогаз України»: 288772,81 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 11.12.2014 № 2179/15-КП-17; 73102,21 грн пені; 9552,83 грн 3% річних; 44607,94 грн інфляційних втрат; 6234,12 грн судового збору.

Судом у справі № 911/3555/16 встановлено, що в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість отриманого природного газу за періоди січень-березень 2015 та жовтень-грудень 2015 залишена відповідачем повністю не сплаченою.

Вказане рішення набрало законної сили 01.01.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином відповідні факти, встановлені вказаним рішенням суду, не потребують доведення у даній справі.

Між тим, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з продовженням невиконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті поставленого природного газу, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами про стягнення 28568,78 грн 3% річних, нарахованих за період з 02.09.2016 по 19.12.2019, та 130057,06 грн інфляційних втрат - за період з 01.06.2016 по 30.11.2019.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 11.12.2014 № 2179/15-КП-17.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2016 у справі № 911/3558/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» перевірено розрахунки позивача, в межах заявлених періодів, та встановлено, що відповідні розрахунки є арифметично вірними, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача 28568,78 грн 3% річних та 130057,06 грн інфляційних втрат є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню повністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати позивача, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, при задоволенні позову покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехсервіс» (07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 11; код ЄДРПОУ 31835216) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720): 28568 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 78 коп. 3% річних, 130057 (сто тридцять тисяч п`ятдесят сім) грн 06 коп. інфляційних втрат та 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять) грн 39 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін