Рішення № 88927822, 27.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1378/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/1378/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

31 січня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (позивач) надійшла позовна заява № 78 від 30.01.2020 року до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 43 622,10 грн. (сорок три тисячі шістсот двадцять дві гривні 10 копійок).

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на завдання йому відповідачем збитків на суму 43 622,10 грн., внаслідок втрати частини вантажу під час надання послуг перевезення згідно з умовами договору про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1378/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

27.02.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання № НЮ-14/407 від 26.02.2020 року про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву № НЮ-14/405 від 26.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 року в задоволенні клопотання № НЮ-14/407 від 26.02.2020 року про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі № 910/1378/20 відмовлено.

Відтак, відзив на позовну заяву № НЮ-14/405 від 26.02.2020 року не приймається судом до уваги за вказаних вище обставин.

04.03.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 138 від 03.03.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 23.03.2020 року по 24.04.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 27.04.2020 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (надалі - позивач, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі - відповідач, перевізник) укладено договір про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.3. договору, надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до п. 2.1 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до Договору, статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, конвенції про міжнародні залізничні перевезення відповідно.

За залізничною накладною № 45527298 позивач (відправник) зі станції відправлення Рядова Придніпровської залізниці передав відповідачу до перевезення на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці для ТОВ «ДССК» (одержувач) вантаж: ячмінь насипом, загальною масою 348200 кг, а саме у вагонах: № 95663118 (маса нетто вантажу 58650 кг), № 95021168 (маса нетто вантажу 57550 кг), № 95155511 (маса нетто вантажу 58100 кг), № 95699930 (маса нетто вантажу 57650 кг), № 95162335 (маса нетто вантажу 57400 кг), № 95077673 (маса нетто вантажу 58850 кг).

Згідно граф 51-52 залізничної накладної № 45527298 ввірений до перевезення вантаж прибув на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці 03.08.2019 року та цього ж дня був виданий одержувачу вантажу ТОВ «ДССК».

Підтвердженням одержання вантажу 03.08.2019 року є підписання ЕЦП залізничної накладної уповноваженою особою одержувача за довіреністю № 131204 від 13.12.2018 року Комаровою Н.О .

Позивач зазначає, що 03.08.2019 року по прибуттю вантажу на станцію призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці, останнім було виявлено, що у вагоні № 95077673 в 2-му розвантажувальному люці течія вантажу, щілина, у вагоні № 95162335 в 1-му розвантажувальному люці течія вантажу, щілина.

За вказаних обставин, станція призначення Миколаїв-Вантажний (експ.) Одеської залізниці провела комісійну видачу вантажу, за результатами чого було складено та підписано комерційний акт № 415207/65 від 03.08.2019 року.

В комерційному акті № 415207/65 від 03.08.2019 року зазначено, що фактично виявлено: вантаж - ячмінь, у вагоні № 95077673 вага брутто - 77100 кг, тара перевірена - 21300 кг, нетто - 55800 кг, що на 3050 кг менше документа. Вагон прибув за справними 4 ЗПП відправника: на штурвалі верхніх завантажувальних люків ЗПП №Ж631459, на нижніх розвантажувальних люках ЗПП №Ж631457, Ж631458, Ж631459. На момент перевірки люка закриті, просипання вантажу немає. В 2-му розвантажувальному люці щілина довжиною 400 мм, шириною 20 мм, ущільнена ветощью. При розкритті 2-го та 3-го завантажувальних люків є поглиблення довжиною 3000 мм, глибиною 1700 мм, на всю ширину вагона. У вагоні № 95162335 вага брутто - 72150 кг, тара перевірена - 20650 кг, нетто - 51500 кг, що на 5900 кг менше документа. Вагон прибув за справними 7 ЗПП відправника: на завантажувальних люках ЗПП №Ж634887.

Позивач зазначає, що одночасно з комісійною видачею залізницею вантажу у вагонах № 95077673 та № 95162335 також була проведена товарознавча експертиза Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області щодо зовнішнього огляду зазначених вагонів і визначення кількості вантажу шляхом переважування.

05.08.2019 року експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської облсті було складено акт експертизи № 120-0983, яка проведена за участю представника позивача Красніцького Є.В. та представника вантажоотримувача Боднар И.И.

Під час проведення експертизи було встановлено, що вагони опломбовані непорушеними пломбами ЗПП з відтиском: «Універсал М Варта, УЗ» на металевій плашці вказано: «Рядова ТОВ Вертикаль» №№ пломб відповідають даним, вказаним у супроводжуючих документах вантажовідправника.

При зовнішньому огляді вагонів виявлено:

- вагон № 95077673 з протилежної сторони від штурвалів вагона, кришка люка третього розвантажувального бункеру щільно не прилягає, в місці прилягання кришки до корпусу люка виявлений зазор довжиною близько 40 см, в якому затиснуті поліетиленовий пакет та зерна ячменю, на другому (від сходів) розвантажувальному люкові з протилежної сторони запірних штурвалів наявна задута свіжа монтажна піна;

- вагон № 95162335 з протилежної сторони від штурвалів вагона, кришка люка середнього розвантажувального люка щільно не прилягає, в місці прилягання кришки до корпусу люка виявлений зазор довжиною близько 15 см, в якому затиснута трава з боку штурвалів в середньому розвантажувальному бункеру є затиснуте зерно в місці прилягання кришки розвантажувального люка до вагону.

При знятті ЗПП на верхніх завантажувальних люках при огляді поверхні і місткості вантажу у оглянутих вагонах виявлено:

- вагон № 95077673 між другим та третім і між третім і четвертим завантажувальними люками виявлене конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько одного метра та завглибшки до 0,50 м зі скосом вантажу і чітко позначеною смугою, характерною для стікаючого вантажу вниз у бік середнього розвантажувального бункеру зі сторони від штурвалів вагону;

- вагон № 95162335 між другим та третім і між третім і четвертим завантажувальними люками виявлене конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 1,5 метра та завглибшки 1 м зі скосом вантажу і чітко позначеною смугою, характерною для стікаючого вантажу вниз у бік розвантажувальних бункерів з наявністю затиснутої трави.

При переважуванні вантажу було виявлено недостачу вантажу у вагоні № 95077673 у розмірі 3050 кг, у вагоні № 95162335 у розмірі 5900 кг.

Зроблені відповідні фотографії вагонів, які наявні у матеріалах справи.

Згідно з довідкою позивача № 76 від 29.01.2020 року, підписаною директором Василевським Р.В. та головним бухгалтером Штурмовою В.С., вартість 1 метричної тони (1000 кг) вантажу становить 5212,50 грн., відповідно до накладної № 45527298 від 29.07.2019 року, становить 1 814 992,50 грн.

Позивач, посилаючись на вказані обставини, виявлений факт нестачі вантажу за перевезенням по залізничній накладній № 45527298 у вагонах № 95077673, № 95162335, складений Акт експертизи № 120-0983 від 05.08.2019 року, заявив вимоги про стягнення із відповідача 43 622,10 грн. вартості недостачі вантажу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі залізничної накладної № 45527298.

Статтями 22, 23 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

За змістом ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з п. е ч. 1 ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

У відповідності до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Вказані норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підпадає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу. Тобто, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Відповідач належних доказів, які доводять обставини, які звільняють від відповідальності, не надав.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст. 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Судом встановлено, що на залізничній накладній № 45527298 міститься переуступний напис, засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою ТОВ «ДССК», про передачу права на пред`явлення претензії та позову ТОВ ТЕП «Вертикаль» (вантажовідправнику).

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 16 Правил складання актів встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 03.08.2019 року було складено комерційний акт № 415207/65, в якому зазначено, що фактично виявлено: вантаж - ячмінь, у вагоні № 95077673 вага брутто - 77100 кг, тара перевірена - 21300 кг, нетто - 55800 кг, що на 3050 кг менше документа. Вагон прибув за справними 4 ЗПП відправника: на штурвалі верхніх завантажувальних люків ЗПП №Ж631459, на нижніх розвантажувальних люках ЗПП №Ж631457, Ж631458, Ж631459. На момент перевірки люка закриті, просипання вантажу не має. В 2-му розвантажувальному люці щілина довжиною 400 мм, шириною 20 мм, ущільнена ветощью. При розкритті 2-го та 3-го завантажувальних люків є поглиблення довжиною 3000 мм, глибиною 1700 мм, на всю ширину вагона. У вагоні № 95162335 вага брутто - 72150 кг, тара перевірена - 20650 кг, нетто - 51500 кг, що на 5900 кг менше документа. Вагон прибув за справними 7 ЗПП відправника: на завантажувальних люках ЗПП №Ж634887.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

За приписами ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Положеннями ст. 52 Статуту передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

- прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

- прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

- прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

- прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

- видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

- прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 року по залізничній накладній № 45527298 залізниця здійснила перевезення вантажу насипом загальною масою 348200 кг, а саме у вагонах: № 95663118 (маса нетто вантажу 58650 кг), № 95021168 (маса нетто вантажу 57550 кг), № 95155511 (маса нетто вантажу 58100 кг), № 95699930 (маса нетто вантажу 57650 кг), № 95162335 (маса нетто вантажу 57400 кг), № 95077673 (маса нетто вантажу 58850 кг).

Приписами статті 113 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

За приписами п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Підпунктом "б" статті 130 Статуту встановлено, що право на пред`явлення претензій та позовів до залізниць має вантажоодержувач за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Доказів наявності підстав для звільнення залізниці від відповідальності за втрату вантажу позивача, суду не надано.

Матеріали справи містять акт експертизи, складений Регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області № 120-0983 від 05.08.2019 року, який також засвідчує вищезазначену нестачу вантажу та підтверджує стан вагонів, в результаті якого виникла нестача.

Повноваження торгово-промислових палат на складання актів експертизи встановлені частиною 1 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", у відповідності до якої торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контрольякості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному веб-порталі Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області (інтернет - посилання https://rtpp.com.ua/uslugi/usi-vydy-ekspertyz/), відділом експертиз проводяться товарознавчі експертизи та надаються послуги з контролю за переваженням вагонів.

На переконання суду, акт експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0983 від 05.08.2019 року є належним та допустимим доказом у даній справі відповідно до тих обставин, які потребують доказуванню. Акт експертизи № 120-0983 від 05.08.2019 року відповідає встановленим вимогам до документів, які складаються Торгово-промисловою палатою при проведенні експертизи.

Іншого акту певної форми, в даному випадку, не передбачено законодавством.

Крім того, чинне законодавство України не встановлює певного виду доказу, виключно на підставі якого можливо встановити технічний стан вагону.

Крім того, суд зазначає, що п. 15 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 335 від 28.05.2002 року та зареєстрованих в Мінюсті України 08.07.2002 року № 567/6855, встановлено, що акт про технічний стан вагону складається у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагону. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагону (контейнера) зазначається у комерційному акті.

Отже, складання акту про технічний стан вагону для засвідчення обставин знаходження вагону у технічно справному стані взагалі не передбачено вимогами вищевказаних Правил.

Перевіривши розрахунок, здійснений позивачем вартості вантажу, з урахуванням наданої останнім довідки про вартість вантажу, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість.

Таким чином, приймаючи до уваги, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, відбулися не з її вини, та враховуючи встановлені в акті експертизи після зняття непошкоджених пломб обставини наявності технічних пошкоджень вагону, а також прибуття вантажу в меншій кількості, ніж прийнято до перевезення, суд вважає, що нестача вантажу відбулась саме під час перевезення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності за нестачу вантажу у вагонах № 95077673, № 95162335 при перевезенні за залізничною накладною № 45527298 від 29.07.2019 року.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (ідентифікаційний код 40001366, адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 8, корпус 6) грошові кошти: вартості недостачі вантажу - 43 622,10 грн. (сорок три тисячі шістсот двадцять дві гривні 10 копійок) та судовий збір - 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.04.2020 р.

Суддя О.В. Котков