Рішення № 88927787, 24.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2020Справа №910/2464/20Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування", м. Київ

до Комунального підприємства "Київпастранс", м. Київ

про стягнення 53 775,62 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач) суми шкоди в розмірі 53 775,62 грн, посилаючись на те, що 11.06.2019 в м Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм тролейбуса " Богдан” д. н.з. НОМЕР_1 , який є працівником відповідача, ОСОБА_2 , у результаті якої пошкоджено автомобіль марки "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , якому позивач, як страховик, виплатив страхове відшкодування в розмірі 53 775,62 грн. Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія, який є працівником відповідача, позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування в зазначеному розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

12.02.2020 (у запропонований судом строк) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позову повністю. Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем не надано належних доказів укладення договору страхування з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору страхування від 28.07.2017 №20.17.2363885, яка не має підпису страхувальника. Окрім того, відповідач у відзиві вказує на те, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в порушення вимог чинного законодавства, оскільки розмір виплати страхового відшкодування обґрунтований виключно рахунком-фактурою від 03.07.2019 №2119002514.

18.03.2020 (у запропонований судом строк) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він заперечує проти доводів відповідача у відзиві, оскільки вони не спростовують заявлених позовних вимог. Так, позивач зазначає, що в результаті об`ємного документообігу в його структурі та у зв`язку з великим обсягом однотипних справ його представником було помилково допущено помилку в даті договору (28.07, а треба було 13.07), не додруковано одну цифру з номеру договору №202.17.2363885 та було помилково додано проміжну копію договору без підпису страхувальника. А тому, просить долучити до матеріалів справи копію договору страхування від 13.07.2017 №202.17.2363885, яка містить підпис страхувальника.

Відповідач своїм правом на подання заперечень щодо відповіді на відзив у запропонований судом строк не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик, позивач ) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2363885 (надалі - Договір), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, в тому числі, автомобілем «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Строк дії договору з 09.08.2017 по 08.08.2021. Вигодонабувачем за вказаним Договором є АБ «Укргазбанк».

11.06.2019 о 14 год. 40 хв. ОСОБА_2 в м. Києві на виїзді з вулиці Касіяна на проспект Глушкова, керуючи тролейбусом К-12/03, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до отримання механічних пошкоджень транспортними засобами.

Згідно довідки Управління патрульної поліції у місті Києві Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду №3019171471873327 від 11.06.2019, дорожньо-транспортна пригода 11.06.2019 відбулася внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва №752/13066/19 від 02.09.2019, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

11.06.2019 ОСОБА_3 (страхувальник) звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок СП у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна Мерседес-Бенц».

Згідно з рахунком-фактурою №2119002514 від 03.07.2019 та актами виконаних робіт, що складені СП у формі ТОВ «Автомобільний дім Україна Мерседес-Бенц», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , склала 53 775 , 62 грн.

Позивач на виконання умов договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 53 775, 62 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №ЦО03190 від 09.07.2019.

Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ від 13.08.2019 №968 ТОВ «Укравтолізинг», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 53 778, 91 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Тобто володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.

Відповідно до частини 3 статті 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи те, що відповідач володіє на праві господарського відання, закріпленим за ним Київською міською радою майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України.

Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вина водія тролейбуса К-12/03, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 у скоєнні вказаної ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату скоєння ДТП, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Київпастранс» №56 від 19.08.2019 наданою на адвокатський запит.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , збитки, в даному випадку, є відповідач.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.17.2363885 від 13.07.2017, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування шкоди №4797/07-3.19.1523 від 13.08.2019, проте відповідач вказану претензію залишив без задоволення.

Враховуючи викладене, оскільки винною у ДТП особою є працівник відповідача, цивільно-правова відповідальність водія тролейбусом К-12/03, номерний знак НОМЕР_1 , у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку не застрахована, доказів сплати відповідачем на користь позивача суми завданих збитків матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 53 775, 62 грн підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача з приводу того, що позивачем не надано належних доказів укладення договору страхування з дотримання вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Як вбачаться з відповіді на відзив позивача, представником останнього в результаті об`ємного документообігу в його структурі та у зв`язку з великим обсягом однотипних справ було помилково допущено помилку в даті договору та не додруковано одну цифру з номеру договору №202.17.2363885, яку зазначено в позовній заяві (а саме: в позовній заяві зазначено договір страхування №20.17.2363885 з датою 28.07.2017, в той час як наявна в матеріалах справи наявні копія договору страхування №202.17.2363885 від 13.07.2017).

Таким чином, враховуючи пояснення позивача та надану ним до відповіді на відзив копію договору страхування №202.17.2363885 від 13.07.2017, яка містить підпис страхувальника, суд вважає, що доводи відповідача щодо не надання належних доказів укладення договору страхування з дотриманням вимог чинного законодавства спростовані належним чином.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача з приводу того, що розмір виплати страхового відшкодування обґрунтований виключно рахунком-фактурою від 03.07.2019 №2119002514, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідач міг подати до суду висновок експерта про вартість витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу, складений на його замовлення.

Проте відповідачем не подано до суду висновку експерта щодо визначення розміру страхового відшкодування, відповідне клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи відповідачем не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано належними доказами вартості ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу, яка була визначена позивачем на підставі виставлених станцією технічного обслуговування рахунку-фактури під час здійснення ремонту пошкодженого автомобіля.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 53 775,62 грн.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача. Судовій збір в розмірі 2 102,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (ідентифікаційний код 31725604, адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (ідентифікаційний код 36086124, адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2) відшкодування в розмірі 53 775, 62 грн (п`ятдесят три тисячі сімсот сімдесят п`ять гривень 62 коп.) та 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп. ) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Морозов